КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.03.2011                                                                                           № 9/217

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондратової  І.Д.

 суддів:            Бондар  С.В.

          Попікова О.В.

 при секретарі:           Бут А.В.

 За участю представників:

 від позивача -          Чернишова О.В.- пред. за дов. № 7212/15/14-10 від 31.12.2010 р., Хімчак Т.В.- пред. за дов. № 7214/15/14-10 від 31.12.2010 р.,

від відповідача 1-          Пирогова О.Б. – пред. за дов. № 042/18/1-8300 від 08.11.2010 р.,

від відповідача 2-          не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином;

від третьої особи 1-          Чернишова О.В.- пред. за дов. № 8-НЮ від 04.01.2011 р., Хімчак Т.В.- пред. за дов. № 7-НЮ від 04.01.2011 р.,

від третьої особи 2-          не з’явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином;

від третьої особи 3-          Шинкаренко Я.В.- пред. за дов. № 225-КР-1368 від 17.12.2010 р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2010

 у справі № 9/217 (Бондаренко Г.П. )

 за позовом                               Міністерства транспорту та зв"язку України

 до                                                   Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

                                                  Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача           Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

          Фонд державного майна України

          Київська міська рада

 про                                                   визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

 До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Міністерство транспорту та зв’язку України до Головного управління  комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності держави України на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою м. Київ, вул. Платонівська,1-Г, а саме: будівля трансформаторної підстанції № 5181.

До прийняття рішення у справі позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 22-23, т. 2), в якій просив суд визнати право власності держави України  в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкти нерухомого майна, що знаходиться в господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця" та розташоване за адресою м. Київ, пров. Платонівський,1-Г, а саме: будівля трансформаторної підстанції № 5181, площею 85,3 м2 літера "Б" за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1988 р., а також  зобов’язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права власності держави України в особі  Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкт нерухомого майна по пров. Платонівському,1-Г у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця", а саме: будівлю трансформаторної підстанції № 5181, площею 85, 3 кв.м. літера "Б" за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1988.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні ДТГО "Південно-Західна залізниця" та перебуває на її балансі, з моменту побудови спірного майна експлуатується виключно залізницею, а землі, на яких спірне майно розміщено, є землями транспорту. Позивач також зазначає, що звертався до відповідача - 1 з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач - 1 відмовив з підстав ненадання всіх документів, які передбачені Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2001 р. N 1820. Зазначені дії за переконанням позивача свідчать про невизнання відповідачем 1 прав держави на спірний об’єкт та порушення прав та охоронюваних законом інтересів Міністерства транспорту та зв’язку України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. позов задоволено повністю. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що втрата залізницею документів, які засвідчують виникнення права державної власності на створене у 1988 році нерухоме майно, є підставою для визнання цього права судом. При цьому, суд першої інстанції відзначив, що відповідач 1 не здійснив/відмовив в оформлення/і свідоцтва про право власності на  будівлю трансформаторної підстанції № 5181, загальною площею 85,3  м2, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Платонівський, 1 - Г (літера "Б" за технічним паспортом) позивачу, у зв’язку з некомплектністю поданого пакету документів, хоча пакет документів містив докази втрати певних документів, а отже суд  першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем 1 не визнається право власності позивача на вказаний об’єкт нерухомості, і відповідно порушуються його права та інтереси.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. у справі 9/217 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення місцевого господарського суду винесено з неповним з'ясуванням обставин, які мають суттєве значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги відзначає, що судом першої інстанції не дано оцінки тому, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" при зверненні до Головного управління комунальної власності м. Києва не було надано всіх документів, які повинні бути надані згідно з Положенням про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. № 182. Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що позивачем не надано доказів того, що відповідачі претендують на відповідне право власності позивача, а з матеріалів справи вбачається, що відповідач - 1 лише відмовляється оформити відповідне право та видати свідоцтво, при цьому, доказів оскарження в судовому порядку відповідної відмови позивачем не надано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 року апеляційну скаргу Київської міської ради було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.02.2011 року.

01.02.2011 р. через загальний відділ документального забезпечення суду представник Фонду державного майна України подав пояснення по справі, зазначивши, що окреме нерухоме державне майно, яке розташоване за адресою м. Київ, пров. Платонівський, 1-Г належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України та перебуває на балансі ДТГО "Південно-Західна залізниця", жодні докази про належність об'єктів до комунальної власності суду надано не було.

01.02.2011 р.  представник Міністерства транспорту та зв’язку України через загальний відділ документального забезпечення суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.02.2011 р. представник Міністерства транспорту та зв’язку України через загальний відділ документального забезпечення суду подав пояснення, відповідно до яких зазначив, що нормативні документи, якими регулюється реєстрація прав на нерухоме майно та їх обмежень не встановлюють порядку набуття прав власності на нерухоме майно, яке збудоване до набрання ними чинності. У зв’язку з відсутністю нормативної бази щодо врегулювання вказаних спірних правовідносин право власності держави не можливо оформити та реалізувати іншим чином, крім визнання цього права в судовому порядку. Щодо порушення прав позивача з боку Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" позивач відзначив, що вимога позивача до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" є похідною від вимоги про визнання права власності, а тому також підлягає задоволенню.

Представник Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 17.02.2011 р. подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив задовольнити апеляційну скаргу Київської міської ради, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. у справі 9/217 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року розгляд апеляційної скарги відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, заслухавши представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до преамбули статуту ДТГО "Південно-Західна залізниця" є статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Залізниця є юридичною особою, до складу якої входять дирекції залізничних перевезень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.

До складу ДТГО "Південно-Західна залізниця" входить відокремлений підрозділ – Київська дистанція електропостачання, яка діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання ДТГО "Південно-Західна залізниця" затвердженого наказом начальника ДТГО "Південно-Західна залізниця" від 08.06.2006 р. № 284-Н.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 5.1 Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання  ДТГО "Південно-Західна залізниця", затвердженого наказом начальника ДТГО "Південно-Західна залізниця" № 284-Н від 08.06.2006р., дистанція є відокремленим підрозділом ДТГО "Південно-Західна залізниця" з державною формою власності і не є юридичною особою. Майно дистанції відноситься до державної власності, є складовою частиною майна залізниці і закріплюється за дистанцією на праві господарського відання.

Згідно технічного паспорта (а.с. 41-46, т. 1), виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, довідки Київської дистанції електропостачання ДТГО "Південно-Західна залізниця" про балансову належність від 19.07.2007 року № 889 (а.с. 47, т. 1), інвентарної картки обліку основних засобів (а.с. 59, т. 1), технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72099019 (а.с. 73-84) нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою м. Київ, пров. Платонівський,1-Г, а саме: будівля трансформаторної підстанції № 5181, обліковується на балансі Київської дистанції електропостачання ДТГО "Південно-Західна залізниця" та знаходиться в господарському віданні  ДТГО "Південно-Західна залізниця".

ДТГО "Південно-Західна залізниця" звернулося до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою від 06.12.2007 р. (а.с. 128, т. 3) про оформлення права державної власності на об’єкт нерухомого майна, площею 85,3 м2, розташований за адресою: м. Київ, пров. Платонівський,1-Г, а саме: будівля трансформаторної підстанції № 5181, до заяви були додані наступні документи : нотаріально засвідчений статут ДТГО "Південно-Західна залізниця", нотаріально засвідчена довідка з єдиного державного реєстру, нотаріально засвідчене свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, копія листа щодо наявності плану земельної ділянки та рішення відведення земельної ділянки, довідка балансоутримувача № НЗЕ 10-16161 від 23.11.2007 р, копія довідки про взяття на облік платника податків, копія листа начальника Київського БМЕ-1 щодо розташування будівлі, копія листа з державного архіву м. Києва від 28.08.2007 р. № 464, копія довіреності № 2295-НЮ від 05.09.2007 р., технічний паспорт БТІ, витяг з бази Даних Державного земельного кадастру, підтвердження Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця" №ЦЗМ-12/1637 від 05.02.2007 р., копії відомості про нерухоме державне майно, затверджене в.о. Генеральним директором Укрзалізниці.

Головне управління комунальної власності міста Києва листом № 042/13/1-751 від 04.02.2009 року (а.с. 130-131, т. 3) повідомило ДТГО "Південно-Західна залізниця", що оформлення права власності на об’єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється Головним управлінням відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. № 1820, зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001р. № 62/364 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі визначеного пакету документів.

У вказаному листі Головне управління комунальної власності міста Києва зазначає, що наданий ДТГО "Південно-Західна залізниця" пакет документів не містить усіх необхідних для оформлення права державної власності документів та не оформлений відповідно до вимог Положення. Тому, для оформлення права державної власності на об’єкти, про які йдеться, крім наданих документів, необхідно надати: документи щодо відведення земельної ділянки під будівництво об’єктів та дозвіл на будівництво; акти приймання об’єктів в експлуатацію, документи щодо закріплення об’єктів на праві господарського відання або інші документи, що підтверджують належність Південно-західній залізниці вказаних об’єктів, документи що підтверджують фінансування будівництва (платіжні доручення або інші документи), дозвіл органу, уповноваженого управляти майном, на оформлення права власності на об’єкт, який перебуває на балансі відокремленого підрозділу; довідку за підписом

У зв’язку з викладеним, відповідач 1 зазначив, що у Головного управління  комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) немає підстав для оформлення права власності. Позивач у позовній заяві зазначає, що оскільки деякі документи, що передбачені Положенням не збереглися, то немає можливості подати їх до Головного управління  комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як слідує із позовної заяви, Міністерство транспорту та зв’язку України звернулось до суду із позовом про визнання права державної власності на нерухоме майно, так як відповідачем 1 не вчинено дій по оформленню та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно, що, на думку позивача, свідчить про невизнання прав держави на спірний об’єкт та порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства транспорту та зв’язку України.

Суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Платонівська,1-Г, а саме: будівля трансформаторної підстанції № 5181, мотивуючи тим, що втрата залізницею документів, які засвідчують виникнення права державної власності на створене у 1988 році нерухоме майно, є підставою для визнання цього права судом.

Однак, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване рішення про визнання права власності на майно, не може погодитись із висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з такого.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів встановила, що Головне управління комунальної власності міста Києва діє у відповідності до Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2003 р. N 584/744.

Згідно пп. 28 п. 7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва Управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Крім того, згідно підпункту 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 р. за № 62/364 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об’єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об’єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію.

Таким чином, вищенаведеними Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації N 1820 від 31.08.2001 р., та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, як були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, був передбачений розширений перелік документів для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, які подаються до Головного управління комунальної власності міста Києва. При цьому, згідно з п. 15 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких оформлюється свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості, надаються в оригіналах або належним чином посвідчених копіях, відповідність яких оригіналу перевіряють і засвідчують працівники органу, який оформлює право власності.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно п. 20 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації N 1820 від 31.08.2001 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також відповідно до п. 15 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2009 р. N 1227 (чинного на даний момент) відмова в оформленні права власності може бути оскаржена у судовому порядку. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, ані позивач, ані ДТГО "Південно-Західна залізниця" не звертались до суду про оскарження відмови в оформленні права власності.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що відповідачем у спорі про право власності може бути лише особа, яка претендує на таке право, а не особа, яка видає документ, що посвідчує факт належності такого права – свідоцтво про право власності, що свідчить про відсутність порушення прав позивача зі сторони Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу, якщо позивач чи третя особа вважають, що відповідач 1 безпідставно відмовив у видачі свідоцтва про право державної власності на спірні об’єкти, останні не позбавлені права звернутися з позовом про оскарження дій відповідача та зобов'язання останнього вчинити певні дії. Разом з тим, правові підстави для звернення з позовом до відповідача 1 про визнання права державної  власності в даному випадку відсутні.

За таких обставин, враховуючи відмову відповідача 1 у оформленні права власності держави на нерухомий об'єкт не з мотивів відсутності у ДТГО "Південно-Західна залізниця" документів, що підтверджують право власності держави на дані приміщення, а з мотивів ненадання  належно оформленого комплекту документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач 1 не здійснював жодних дій, які б свідчили про невизнання чи оспорювання ним права державної власності на об’єкт нерухомості (зазначена правова позиція узгоджується з постановами ВГСУ № 6/316 від 08.02.2011 р., № 6/318 від 15.02.2011 р., № 36/237 від 07.02.2011 р., № 50/365 від 17.03.2010р., № 35/200-11/562 від 11.11.2010 року, № 54/146 від 27.10.2010 року, № 37/782 від 24.06.2010 року, № 21/84 від 07.06.2010 року, № 20/1471 від 17.06.2010 року, № 50/365 від 17.03.2010 року, № 10/234-09 від 30.03.2010 року, № 24/131 від 19.08.2009 року).

При цьому, твердження позивача та ДТГО "Південно-Західна залізниця" про те, що документи, які необхідні для оформлення права власності були втрачені, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред’являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Разом з тим, позивачем не надані докази наявності та втрати саме правовстановлюючих документів, а не документів, які необхідні для оформлення свідоцтва на право власності, що також виключає можливість визнання право власності на майно у відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України.

Не приймаються до уваги твердження позивача та ДТГО "Південно-Західна залізниця" про те, що дія Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна не розповсюджується на нерухомість, яка збудована у минулому, так як згідно ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Відповідачі не мають право у своїй діяльності керуватися положеннями, які втратили чинність, а позивач не був позбавлений права щодо визнання права власності на нерухоме майно у 80-90 р.р. згідно діючого на той час законодавства. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що згідно заяв ДТГО  "Південно-Західна залізниця" просило Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) оформити та видати свідоцтво про право власності саме у відповідності та на підставі норм Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Стосовно того факту, що трансформаторна підстанція перебуває на балансі відокремленого підрозділу ДТГО "Південно-Західна залізниця", необхідно зазначити, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, баланс також, не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статуса державної власності (п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994р. № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності"). Таким чином, колегія суддів відзначає, що знаходження майна на балансі державного підприємства дійсно свідчить про наявність у майна статуса державної власності. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем 1 дане право держави на майно не оспорюється, а відповідачі є лише особами, які здійснюють оформлення права власності за наявності всіх необхідних документів, а відповідно наявність майна на балансі відокремленого підрозділу ДТГО "Південно-Західна залізниця" не є безумовною підставою для визнання права власності в судовому порядку за відсутності порушених прав з боку відповідачів.

Стосовно задоволених вимог до  Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності держави України в особі  Міністерства транспорту та зв’язку України на об’єкт нерухомого майна по пров. Платоніському, 1-Г у м. Києві, що знаходиться в господарському віданні ДТГО "Південно-Західна залізниця", а саме: будівлю трансформаторної підстанції № 5181, площею 85, 3 кв.м. літера “Б” за технічним паспортом, рік введення в експлуатацію 1988, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно пункту 2 наказу Міністерства юстиції України N 7/5 від 7 лютого 2002 року "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" установлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, ні позивач, ні ДТГО "Південно-Західна залізниця" не звертались до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" з заявою про здійснення державної реєстрації прав, що свідчить про відсутність порушених прав позивача з боку відповідача 2 в розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Відсутність порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував вищенаведених норм та безпідставно визнав недоведені обставини встановленими, а відтак дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права власності на спірний об’єкт, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -            

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити повністю.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. у справі № 9/217 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, код 00017484) на користь Київської міської ради (01044 м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) 164,83 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

5.          Матеріали справи № 9/217 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      Кондратова  І.Д.

 Судді                                                                                          Бондар  С.В.

                                                                                          Попікова О.В.