ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/289/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю:
Позивача : ОСОБА_1
Представника відповідача 1 : Коломієць І.М.
Відповідача 2: Морозової О.О.
Відповідача 3: не з`явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці; старших державних податкових ревізорів - інспекторів Морозової Ольги Олександрівни та Мартинової Олени Леонідівни
про: визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ :
26 січня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, старших державних податкових ревізорів-інспекторів ДПІ у м. Вінниці Морозової Ольги Олександрівни та Мартинової Олени Леонідівни про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 13.01.2011р. № 0000011721/0 та № 0000021721/0.
Позов мотивовано тим, що у період з 24.11.2010р. по 30.12.2010р. посадовими особами ДПІ у м. Вінниці була проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
За результатами перевірки було складено акт “Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року” від 30.12.2010 року за № 4486/17-21/НОМЕР_1. На підставі даного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці було прийнято податкове повідомлення–рішення № 0000011721/0 від 13.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності 151907,59 грн. та штрафні санкції 37976,90 грн.; податкове повідомлення–рішення № 0000021721/0 від 13.01.2011 року, яким було визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість 283,00 грн. Позивач вважає, що дані податкові повідомлення - рішення є протиправними та просить їх скасувати.
Також у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність старших державних податкових ревізорів-інспекторів ДПІ у м. Вінниці Морозової Ольги Олександрівни та Мартинової Олени Леонідівни, що полягає у не зупинені проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1.
Позивача в судових засідання позов підтримала повністю та просила суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача_1 щодо заявленого позову заперечувала повністю, посилаючись на обґрунтування, зазначені в акті перевірки, письмових запереченнях та додаткових письмових запереченнях.
Відповідач_2 проти позову заперечувала посилаючись на те, що перевірка зупинялась терміном на 5 робочих днів.
Відповідач_3 у судовому засіданні 22.02.2011р. проти позову заперечувала. 24.02.2011р. в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце його проведення була повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.
Частиною 4 статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутністю Відповідача_3.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 24.11.2010р. по 30.12.2011р., старшими державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Вінниці Морозовою Ольгою Олександрівною та Мартиновою Оленою Леонідівною проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року (повідомлення про перевірку від 20.10.10 р. №42036 (а.с. 47) та направлення на перевірку від 24.11.2010 року №3241/17 (а.с. 48).
Наказом ДПІ у м. Вінниці № 2265/17 від 21.12.2010р. (а.с. 49) перевірка була зупинена на 5 робочих днів, а наказом 2287/17 від 27.12.2010р. перевірка була продовжена на 5 робочих днів.
За результатами перевірки працівниками ДПІ у м. Вінниці складено акт № 4486/17-21/НОМЕР_1 від 30.12.2010р. (а.с. 8-26). Відповідно до акту перевірки, виявлено порушення суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян», а саме занижено оподаткований дохід в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 151907,59 грн.
Також, виявлено порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент проведення перевірки, у результаті якого занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 1132,00 грн.
За результатами встановлених порушень ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення-рішення № 0000011721/0 від 13.01.2011 року (а.с. 6), яким було визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності 151907,59 грн. та штрафні санкції 37976,90 грн. та № 0000021721/0 від 13.01.2011 року (а.с. 7), яким було визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 283,00 грн.
Так, відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян» та згідно Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України № 12 від 21.04.1993р. (назва із змінами, внесеними згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003р. № 352), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за № 64 (далі – Інструкція), валові витрати враховуються на підставі первинних документів, що підтверджують фактично понесені витрати звітного періоду, тобто до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів приватним підприємцем, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням відповідних обмежень та особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно абзацу 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними із одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтвердна документально, то вони враховуються податковими органами при проведені остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до Інструкції.
Відповідно додатку N 6 до Інструкції, норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів для здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну, складають 25% від валового доходу.
СПД - фізичною особою ОСОБА_1 валові витрат не підтвердженні документально, згідно опису документів, квитанції , чеки, товарні чеки та інші платіжно-розрахункові документи на оплату придбаного товару на перевірку не пред`явлені та згідно довідки № 22785 від 15.12.2010р. (а.с. 27), виданої Замостянським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, первинні бухгалтерські документи, та інші документи, що стосуються господарської діяльності позивача, втрачені. Для надання можливості поновлення зазначених вище документів перевірка зупинялась на 5 робочих днів, на протязі яких позивачкою зазначені документи не були поновлені в повному обсязі.
Норма витрат для діяльності якою займалася СПД ОСОБА_1., а саме роздрібна торгівля лікеро-горілчаними виробами та тютюновими виробами, складає 25 відсотків.
Про застосування зазначеної норми позивачкою було подано відповідну заяву від 24.12.2010 року (а.с. 51), зареєстровану в ДПІ у м. Вінниці за №21814/В 24.12.10 р.
Так, як витрати СПД ОСОБА_1 не підтверджено документально (не підтверджений факт оплати товарів (послуг)), то вони враховувались податковим органом при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до Інструкції, а саме :
за 3-4 кв. 2007р. - 236234,45 грн. х 25 %= 59058,61 грн.;
за 2008 р.- 495759,00 грн. х 25% = 123939,75 грн;
за 2009р. - 500256,00 грн. х 25 % = 125064,00 грн.;
за 1-2 кв. 2010р. грн.. - 216076,00 грн. х 25% = 54019,00 грн.
Оскільки ставка податку з доходів фізичних осіб, починаючи з 01.01.2007р. встановлюється у розмірі 15 % від об`єкта оподаткування (п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в редакції чинній на момент проведення перевірки), то за результатами перевірки СПД ОСОБА_1 донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 151907,59 грн.
Також, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників у рядку (1-9) Декларації з податку на додану вартість на загальну суму 1132,00 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем, відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011721/0 від 13.01.2011 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності 151907,59 грн. та штрафні санкції 37976,90 грн. та № 0000021721/0 від 13.01.2011 року, яким визначено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 283,00 грн.
Стосовно бездіяльності посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Вінниці старшого державного податкового-ревізора інспектора Морозової О.О. та старшого державного податкового-ревізора інспектора Мартинової О.Л., що полягає у не зупиненні проведення планової перевірки, то дане твердженням позивача під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження виходячи з наступного.
Під час проведення перевірки стало відомо, про викрадення документів ФОП ОСОБА_1 Факт втрати документів підтверджується відповідною довідкою Замостянського РВ ВМУ України у Вінницький області від 15.12.2010р.
Зважаючи на дану обставину та керуючись ст..11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент проведення перевірки, рішенням керівника Державної податкової інспекції у м. Вінниці було оформлено наказ № 5632/230/1721 від 21.12.2010р. про зупинення проведення планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з 21 грудня 2010р. по 27 грудня 2010р. терміном на 5 робочих днів. Даний наказ було доведено до відома позивачки, про що свідчить її підпис на ньому, та не було оскаржено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними, не підтвердженими належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем дотримані.
Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна