АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Черевка П.М.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя,-
встановила:
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя посилаючись на те, що у 2008 році сторони уклали шлюб, але спільне життя не склалося через непорозуміння з питань подружнього життя, тому позивач просив розірвати шлюб та поділити майно, яке було придбано під час проживання однією сім’єю, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2. Відповідачка позов визнала частково, не заперечувала проти розірвання шлюбу, але заперечувала проти поділу майна, посилаючись на те, що спірне майно є її особистою власністю.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року позов задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Проведено розподіл майна, виділено ОСОБА_3 у приватну власність квартиру АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_2 у приватну власність квартиру АДРЕСА_2, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити, відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог щодо поділу майна, в іншій частині рішення просить залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 були придбані у період сумісного проживання сторін, а тому є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, та відповідно до ч.1 ст.70 СК України ділиться між ними в натурі.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу з липня 2007 року за адресою АДРЕСА_3, що підтверджується показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та сусідами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відповідно до листа Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 06.04.2010 року.
Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім’єю з липня 2007 року також підтверджується матеріалами кримінальної справи відносно сина відповідачки – ОСОБА_11, а саме поясненнями та протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 22.12.2007 року.
16.01. 2008 року сторони зареєстрували шлюб, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1, видане Новодолинською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 01. Від шлюбу дітей не мають.
17.09.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-фінансовий холдинг України» був укладений договір інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1, а 18.09.2007 року договір інвестування будівництва квартири АДРЕСА_2, право власності на які було зареєстровано за ОСОБА_2 відповідно 17.07.2008 року та 05.05.2009 року.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані квартири є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки були придбані за час проживання однією сім’єю.
Згідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки позивачем не було надано доказів різниці між вартістю квартир які є спільною сумісною власністю подружжя, суд, виходячи з принципу справедливості, та враховуючі, що в користуванні позивача знаходиться квартира АДРЕСА_1 загальною площею 32,7 кв. м., обґрунтовано прийняв рішення про виділення йому у власність вказаної квартири, та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 загальною площею 55,6 кв.м. в с.Нова Долина Овідіопольського району Одеської області, без стягнення компенсації в рахунок різниці між вартістю квартир.
Посилання ОСОБА_2 на те, що спірні квартири є її особистою власністю та придбані виключно за її кошти, не відповідають дійсності та суперечать зібраним по справі доказам.
Доводи апелянта про відсутність особистих коштів у позивача спростовуються договором купівлі-продажу від 06.09.2007 року, який було укладено напередодні укладання договорів інвестування спірних квартир – 17.09.2007 року та 18.09.2007 року, на підставі якого ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 належну його сину квартиру АДРЕСА_4, а тому мав можливість придбати іншу квартиру.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області:
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ П.М. Черевко