Головуючий в 1 інстанції Невмержицький І.М. Доповідач Жигановська О.С.

Справа № 22\1072 Категорія 4 4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19.07.2006 року     Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                     Жигановської О.С.

суддів                              Микитюк О.Ю.,  Косигіної Л.М.

при секретарі       Нечипоренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного  суду від 13.04.2006 року

встановив:

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. Зазначила, що її мати ОСОБА_3 заповіла їй все своє майно. Тимчасово в господарстві матері за її життя проживав ОСОБА_2, який після смерті ОСОБА_3 продав її корову сусідці ОСОБА_4  за 3500 грн. В добровільному порядку відповідач відмовляється повернути їй (позивачці) як спадкоємцю виручені від продажу корови кошти. Враховуючи наведене, просила позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на її користь на відшкодування матеріальної і моральної шкоди 3500 грн. та. 3000 грн. відповідно.

Рішенням Радомишльського районного суду від 13.04.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.З ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_3  14.12.2000 року на ім'я своєї дочки ОСОБА_1 склала заповіт, за яким заповіла останній жилий будинок, будівлі, домашнє майно (а.с.4). 02.06.2005 року спадкодавець померла (а.с.5).

Як зазначено в ч.І ст.180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. Корова не була включена до обсягу спадкового майна, про яке йдеться в заповіті. Позивачка не надала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану корову або інший правовстановлюючий документ на підтвердження права власності на дану тварину.

За таких обставин посилання позивачки про порушення її прав відповідачем є безпідставними, а висновок суду 1 інстанції про відмову в позові - правильним. Керуючись  ст.ст.209,218,303 ,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Радомишльського районного  суду від 13.04.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий:

Судді: