Справа №2а-367-1/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року    Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мазур Т.В.

при секретарі Пархоменко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАЇ Дніпровського району УДАЇ ГУ МВС України в м.Києві про визнання протиправними дій працівників ДАЇ, скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому посилався на те, що 14.03.2009р. інспектором ДПС Дніпровського ВДАЇ в м.Києві була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення , відповідно до якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255грн. Вважає, що дана постанова є незаконною, оскільки в наданих доказах не міститься доказів, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі. У зв"язку з чим така фіксація не може вважатися фіксацією працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом. Співробітниками ДАЇ нагляд вівся приховано. 14.03.2009р. близько об 1 Ігод.ЗОхв. він їхав по пр.Перова в загальному потоці у 2 ряду зі швидкістю менше 70км/год. Проїхав мимо припаркованого автомобіля ДПС "Жигулі" номер 2273, біля якого не було інспекторів ДАЇ. Приблизно через 500метрів його зупинив інспектор ДАЇ, який забрав у нього права і пояснив, що він перевищив швикість. При цьому його посадили в автомобіль, де він пояснив, що він їхав зі швидкістю менше 70км/год. В салоні автомобіля "Жигулі" інспектор Сушко сказав, що він рухався зі швидкістю 96км/год. і що це зареєстровано пристроєм "Візир", яким він з його слів, "стріляв", знаходячись в середині автомобіля "Жигулі" номер 2273 і тримав в руках пристрій "Візир". Таким чином це свідчить про те, що Сушко міг робити рухи прибором "Візір" на зустріч руху його автомобіля, внаслідок чого відносна швикість, зафіксована приладом збільшується, що і могло призвести до фікасції швидкості 96км/год. В постанові не вказано хто саме був допущений до використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та склав залік з використання приладу. У зв"язку з чим просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.

Відповідач належним чином повідомлений про день слухання справи, суд, керуючись вимогами ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим заслухати справу у відсутність відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

14.03.2009р. о 12год.49хв. в м.Києві по бульвару ПероваД водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем рухався зі швикістю 96км/год. в населеному пункті. Швидкість вимірювалася приладом "Візир"0810742. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255грн. згідно постанови винесеної ІДПС Дніпровського ВДАЇ м.Києва.сержантом міліції Дроботун О.О.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що в протоколі не зазначено хто саме був допущений до використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції і чи здав залік, оскільки протокол про адміністравне правопорушення був складений у відповідності з вимогами ст.ст.254-256 КУпАП. Суд не приймає до уваги і посилання позивача на те, що інспектор Сушко "стріляв" "Візіром" з салону автомобіля "Жигулі" може свідчити про те, що він міг робити рухи прибором "Візір" на зустріч руху його автомобіля, внаслідок чого відносна швидкість збільшується і відповідно це могло призвести до фіксації швидкості 96км/год, оскільки це лише припущення позивача і будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.254-256 КУпАП, ст.ст. 11, 17, 19, 69, 71, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.