донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.02.2011 р. справа №12/208пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.
Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивачів: ОСОБА_2 –особисто та дов., ОСОБА_3, ОСОБА_4 - особисто
від відповідача 2: Чомаєва І.А. –за дов. № 09/2778 від 02.08.2008р., Яшта С.Л. - за дов. № 09/3994 від 01.11.2011р.
від інших відповідачів: не з'явились
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Маріуполь, ОСОБА_7, м. Маріуполь, ОСОБА_3, м. Маріуполь, ОСОБА_4, м. Маріуполь
на рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. (підписане 09.12.2010р.) у справі № 12/208пн (суддя Склярук О.І.)
за позовом ОСОБА_2, м. Маріуполь
ОСОБА_7, м. Маріуполь
ОСОБА_3, м. Маріуполь
ОСОБА_4, м. Маріуполь
до відповідачів Орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, м. Маріуполь
- Відкритого ( публічного) акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, м. Маріуполь
- Приватного акціонерного товариства “Ілліч-сталь”, м. Маріуполь
- Організації орендарів “Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, м. Маріуполь
- Державного реєстратора Маріупольської міської Ради, м. Маріуполь
- Фонд державного майна України, м. Київ
про визнання недійсною державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та визнання недійсною державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства “Ілліч-Сталь”
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням господарського суду від 06.12.2010р. (підписане 09.12.2010р.) у справі № 12/208пн (суддя Склярук О.І.) провадження по справі в частині визнання недійсною державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства “Ілліч-Сталь” припинено. Відмовлено в задоволені позову в частині визнання недійсною державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у зв'язку з порушеннями при його створенні діючого законодавства, які не можливо усунути.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Позивачі з рішенням господарського суду не погодились та подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивують тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені норми процесуального права.
Скаржники в апеляційній скарзі зазначають, що судом першої інстанції так і залишилось не з'ясовано, чи були допущені порушення законодавства при створенні ВАТ "ММК ім.Ілліча".
Заявники апеляційної скарги вважають, що судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не були витребувані від сторін по справі всі необхідні документи, у зв'язку з чим суд прийшов до хибного висновку про законність державної реєстрації ВАТ "МК ім.Ілліча".
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Відповідач, ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що рішення суду від 06.12.2010р. було прийнято як у відповідності до норм матеріального, так і процесуального права, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги позивачів повинно бути відмовлено. Також зазначає, що дослідивши кожну з вказаних у позові підстав, суд першої інстанції не знайшов порушень норм матеріального права при створенні ВАТ "ММК ім.Ілліча", які могли б привести до скасування рішення про його державну реєстрацію. На наявність таких порушень також не вказують і самі позивачі у апеляційній скарзі.
Відповідач, ПАТ "Ілліч-Сталь", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги позивачів повинно бути відмовлено. Також посилається на те, що ПрАТ "Ілліч-Сталь" були надані суду статут ПрАТ "Ілліч-Сталь", листи ТОВ "Українська реєстраційна компанія" та ТОВ "Об'єднана реєстраційна компанія", згідно яких позивачі ніколи не були його учасниками (засновниками, акціонерами).
Відповідач, Державний реєстратор Маріупольської міської Ради, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що держава реєстрація ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" та ЗАТ "Ілліч-Сталь" відбулась відповідно з законодавством, діючим на той час, а саме Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 29.09.1994р. № 276.
Інші відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не надали, своїх представників у судове засідання не направили.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідачів 1,3-6 за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі та при відкладенні розгляду справи була визнана необов'язковою, сторони повідомленні про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
4. Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Щодо позовних вимог позивачів про визнання недійсною державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства “Ілліч-Сталь”.
Згідно ст. 12 ГПК України, до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником ( засновником, акціонером) у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками ( засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Суд першої інстанції ухвалами від 14.10.2010р., 10.11.2010р. зобов’язував позивачів надати суду документи, які підтверджують , що вони були або є учасниками Орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, м. Маріуполь, Закритого акціонерного товариства “Ілліч-сталь”, м. Маріуполь, однак позивачами витребувані судом докази не надані.
Згідно пояснень Приватного акціонерного товариства “ Ілліч-Сталь”, Статуту ПрАТ "Ілліч-Сталь", листів ТОВ "Українська реєстраційна компанія" та ТОВ "Об'єднана реєстраційна компанія", позивачі ніколи не були та не є його акціонерами, тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження по справі в цій частині на підставі п.1 ст.80 ГПК України.
Щодо позовних вимог позивачів про визнання недійсною державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, у зв'язку з порушеннями при їх створенні діючого законодавства і які не можливо усунути, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у їх задоволенні з огляду на наступне:
Спори про ліквідацію чи скасування державної реєстрації господарських товариств за позовами акціонерів ( учасників) до товариства є корпоративними спорами як такі, що виникають між учасниками господарського товариства та господарським товариством з приводу припинення останнього. (п.1.4 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 за № 04-5/14).
Згідно ст. 38 Закону України “Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” підставами припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути .
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на час реєстрації ВАТ “ММК ім. Ілліча” діяло Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затв. постановою КМУ від 29.04.1994 р. за № 276.
Згідно п.4 зазначеного вище Положення, для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, власник (власники) подає документи: рішення власника або уповноваженого органу про створення суб'єкта підприємницької діяльності або установчий договір, статут, реєстраційну картку, документ, що засвідчує сплату власником реєстраційного збору, документ, що засвідчує сплату внеску до статутного фонду.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання позивачів, в обґрунтування своїх позовних вимог, на ст.ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України, не можуть бути підставою для визнання недійсною державної реєстрації ВАТ “ММК ім. Ілліча”, яка відбулася у 1996 році, оскільки ці статті набули чинності 01.01.2004 р. та не мають зворотної дії у часі, державна реєстрація юридичної особи не є правочином в розумінні ст. 201 ЦК України.
З матеріалів справи та наданих пояснень сторонами вбачається, що Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат ім. Ілліча” було створено в процесі приватизації шляхом перетворення орендного підприємства у відкрите акціонерне товариство.
19.12.1996 року між Фондом державного майна України, як засновником та організацією орендарів підприємства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча підписано установчий договір за № АТ-92 про створення відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, згідно якого сторони домовилися щодо заснування відкритого акціонерного товариства ”Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча,” яке буде виступати правонаступником орендного підприємства Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча.”
В преамбулі договору зазначено, що договір розроблено на підставі Закону України “Про господарські товариства”, Декрету Кабінету Міністрів України “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду.” Засновниками ВАТ “ММК ім. Ілліча” виступили Фонд державного майна України та Організація орендарів “Марупольського металургійного комбінату ім. Ілліча”.
Відповідно до п.12 установчого договору, статутний капітал був сформований за рахунок внесків майна засновників (Фондом державного майна України передане державне майно на суму 534681450 грн. поділене на НОМЕР_1 простих іменних акцій, що становить 69 % статутного фонду, Організацією орендарів –майно, що є власністю організації на суму 239580670 , яке було поділене на 958322680шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 коп., що складає 31 % статутного фонду товариства.
Як свідчать матеріали справи, 30.12.1996 року розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради народних депутатів № 1058р “Про державну перереєстрацію у відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" прийнято рішення про перереєстрацію орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча " та визнано таким, що втратило силу розпорядження виконкому від 28.05.1993 року за № 854-р “Про державну реєстрацію орендного підприємства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".
На підставі розпорядження 30.12.1996 року зареєстровано статут відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.
Згідно п.1.1 статуту ВАТ “ММК ім. Ілліча” створено шляхом перетворення суб'єкта підприємницької діяльності орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.
За таких підстав, матеріалами справи спростовуються доводи позивачів, що орендне підприємство не було припинено.
План приватизації орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” затверджено наказом Фонду державного майна України за № 1555 від 16.12.1996 р. “Про затвердження планів приватизації ( планів розміщення акцій) підприємств, що приватизуються за індивідуальними планами, тому посилання позивачів на його відсутність не відповідає дійсності.
Розділом 4 Плану приватизації орендного підприємства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” передбачено, що приватизація державної частки майна здійснюється шляхом продажу акцій відкритого акціонерного товариства. При такому способі приватизації, укладання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства діючим на той час законодавством не передбачалося.
Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств” та Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду” встановлювали, що саме організація орендарів разом з органом приватизації вирішують питання та створюють на базі орендного підприємства акціонерне товариство.
Судова колегія вважає, що доводи позивачів, що ВАТ “ММК ім. Ілліча” було створено не уповноваженою юридичною особою є безпідставним .
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про господарські товариства” державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими Законом Української РСР “Про підприємства в Українській РСР.”
Стаття 6 Закону України “Про підприємства в Українській РСР” за № 887-ХП від 27.03.1991 встановлювала, що державна реєстрація підприємства здійснюється відповідно до Закону України “Про підприємництво ”
Стаття 8 Закону України “Про підприємництво“ передбачала, що державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської ради за місцезнаходженням даного суб'єкта.
Відповідно до п.1.3. статуту ВАТ ММК Ілліча місцезнаходження товариства –Донецька область м. Маріуполь, вул. Левченко, 1.
Таким чином, виконавчий комітет Маріупольської міської Ради народних депутатів здійснив державну реєстрацію ВАТ ”ММК ім. Ілліча”, керуючись повноваженнями, наданими йому законодавством., яке діяло на час створення товариства.
Що стосується доводів позивачів щодо відсутності припинення організації орендарів та розподілу акцій між членами організації орендарів, то зазначені обставини не є такими, з яким закон пов'язує визнання недійсними державну реєстрацію акціонерного товариства.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що правових підстав для задоволення позовної вимоги позивачів щодо визнання недійсною державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча ” не має.
Щодо доводів позивачів про те, що судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не були витребувані від сторін по справі всі необхідні документи, у зв'язку з чим суд прийшов до хибного висновку про законність державної реєстрації ВАТ "ММК ім.Ілліча".
Судова колегія ці доводи позивачів відхиляє, оскільки відповідно до ст.38 ГПК України (у редакції Закону України від від 07.07.2010 р. N 2453-VI)) сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується,обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Тобто нормами ГПК України передбачено витребування необхідних доказів по справі саме за клопотанням сторони, яка немає можливості самостійно подати докази, а не за власною ініціативою господарського суду.
Згідно із ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тобто нормами Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов’язок довести обставини на які він посилається.
Крім того, з матеріалів справи та з тексту рішення вбачається, що позивачами неодноразово подавались до суду різні клопотання, кожне з яких ретельно досліджувалось судом першої інстанції та по кожному з заявлених клопотань судом першої інстанції приймалась ухвала у відповідності до норм ГПК України про що зазначено у рішенні.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, ст.101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія,
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Донецької області від 06.12.2010р. (підписане 09.12.2010р.) у справі № 12/208пн залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Маріуполь, ОСОБА_7, м. Маріуполь, ОСОБА_3, м. Маріуполь, ОСОБА_4, м. Маріуполь, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
А.М. М'ясищев
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.03.2011р.
Надруковано 13 пр.:
10- сторонам по справі
1 - у справу
1 –ГСДО, 1- ДАГС