ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/455/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання протиправними дій та скасування постанови
ВСТАНОВИВ :
7 лютого 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.01.2011 року на адресу арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності, надійшла постанова відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції від 06.01.2011 року про накладення штрафу на арбітражного керуючого ОСОБА_1 в розмірі 170 грн. за невиконання вимоги, що зобов'язує виконати певні дії.
Не погоджуючись з винесеною постановою позивач подав адміністративний позов в якому просив:
"Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення відносно мене постанови про накладення штрафу в розмірі 170 гривень.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на мене штрафу від 06.01.2011 року в розмірі 170 гривень, винесену державним виконавцем відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Дмтренком Р.Ф. та затверджену начальником відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Голубєвим С.В.
Відповідно до ст. 166 КАС України постановити окрему ухвалу щодо усунення причин та умов порушень, які були допущені державним виконавцем відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Дмитренко Р.Ф. та начальником відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Голубєвим Сергієм Валентиновичем при винесенні оскаржуваної постанови та ініціювати питання притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності. Дану ухвалу направити для виконання на адресу начальника Головного управління юстиції у Вінницькій області.
Стягнути на його користь понесені судові витрати."
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням їх мотивування, викладених у доповнені до позову вих. № 01/06-11 від 21.02.2011р. (а.с. 24-27), підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладенні у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 13).
Відповідно до ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі
За вказаних обставин, суд приходить до висновку щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача за наяними у ній доказами, що передбачено ч. 4 ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2010 р. постановою господарського суду Вінницької області по справі № 5/162-10 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий ОСОБА_1 (а.с. 6-7).
29.12.2010 року Державним виконавцем Відділу ДВС Вінницького РУЮ Дмитренко Р.Ф. прийнято вимогу за № 17354/03-23/16 (а.с. 16) про надання в строк до 05.01.2011р. виконавчих листів до відділу ДВС стосовно стягнення з ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету заборгованості по сплаті податків на загальну суму 1 235 202,07 грн., на користь ВАТ КБ «Хрещатик» боргу по договору іпотеки на суму 73984,32 грн. і на користь НДЕКЦ в сумі 5 018,14 грн.
06.01.2011р. державним виконавцем відділу ДВС Вінницького РУЮ Дмитренко Р.Ф. винесено постанову (а.с. 4), затверджену начальником відділу ДВС Вінницького РУЮ Голубєвим С.В., про накладення штрафу на арбітражного керуючого ОСОБА_1 в розмірі 170 грн. за невиконання вимоги від 29.12.2010р. за № 17354/03-23/16.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 01.02.2011 року по справі № 5/162-10 суд ухвалив:
"Роз"яснити постанову господарського суду Вінницької області від 12.10.2010 р. по справі № 5/162-10.
Після переходу до ліквідаційної процедури відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчується у випадку передачі виконавчого документу арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від реалізації майна боржника (ст. 34 ч. 8 Закону України "Про виконавче провадження").
Зазначене вказує на неможливість паралельного пошуку майна та його реалізації ДВС та ліквідатором підприємства-банкрута.
Вимоги ДПІ у м. Вінниці та ПАТ "КБ "Хрещатик" зареєстровані судом і знаходяться у справі про банкрутство № 5/162-10.
Ліквідатор зобов'язаний відшукати майно, реалізувати його відповідно до вимог ст.ст. 23-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Дана ухвала набрала законної сили в день її винесення тобто 01.02.2011 року, враховуючи той факт що ухвали набирають законної сили з моменту проголошення.»
В силу ст. 115 Господарського кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
Частиною 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадка передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника — юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії ВДВС Вінницького РУЮ щодо винесення відносно арбітражного керуючого ОСОБА_1 про налкдення штрафу врозмірі 170 грн. є протиправними, а постанова ВДВС Вінницького РУЮ від 06.01.2011 року про накладення штрафу на арбітражного керуючого ОСОБА_1 в розмірі 170 грн., за невиконання вимоги, що зобов'язує виконати певні дії, винесена з порушенням вимог постанови господарського суду Вінницької області від 12.10.2010 р. по справі № 5/162-10, ч. 5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 115 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог в частині постановлення окремої ухвали щодо усунення причин та умов порушень, які були допущені державним виконавцем відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Дмитренко Р.Ф. та начальником відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Голубєвим Сергієм Валентиновичем при винесенні оскаржуваної постанови та ініціювати питання притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З аналізу норми даної статті вбачається, що постановлення окремих ухвал не являється обов`язком суду, а є його правом.
Оскільки, при розгляді справи не виявлено порушень закону, які могли б слугувати підставою для винесення окремої ухвали, суд прийшов до висновку, що в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки квитанцією від 04.02.2011 року (а.с. 7а) підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 3,40 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2,26 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення відносно ОСОБА_1 постанови про накладення штрафу в розмірі 170 гривень
Визнати протиправною та скасувати постанову від 06.01.2011 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 гривень, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Дмитренком Р.Ф. та затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Голубєвим С.В.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Дежавного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 2,26 грн. (дві гривні 26 копійок) судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна