Справа № 2-2240/11

З А О Ч Н Е    Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року                                                                                                      м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Доля В.А.

при серетарі Добридник І.С.

представника позивача адвоката ОСОБА_2                          

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до автогаражного кооперативу «КРИСТАЛ»про визнання права власності на спадкове майно - гараж в кооперативі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до автогаражного кооперативу «КРИСТАЛ»про визнання права власності на спадкове майно - гараж в кооперативі. В обґрунтування свого позову зазначила, що вона стала власником гаража за АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «КРИСТАЛ». Оскільки, на сьогодні захистити свої права та законні інтереси вона не може іншим шляхом ніж визнанням права власності на спадкове майно, а саме гараж, то таке право підлягає захисту судом таким способом. Представник позивачки ОСОБА_2 надав суду пояснення, аналогічні  обставинам, які викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заперечень проти позову не надав.

Тому суд, з’ясувавши думку представника позивача про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та постановлення заочного рішення, вирішив за можливе провести заочний розгляд справи про що постановив ухвалу.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради за № 316 від 08 вересня 1982 року батько позивачки ОСОБА_4, був затверджений членом автогаражного кооперативу «КРИСТАЛ».

Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_4 займав в кооперативі в АДРЕСА_1, який побудував за свої власні кошти. Такі обставини стверджуються безпосередньо, як копією згаданого рішення Рівненської міської ради, так і довідкою за № 01/41 від 12.11.2010 року, які знаходяться у справі. Таким чином, суд погоджується із позивачем, що ОСОБА_4 вніс пайові внески за наведений гараж та відповідно набув на нього право власності.

Як вставлено судом із свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_4 помер. Після смерті батька позивачки її мати ОСОБА_5, своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, зокрема, й наведеним гаражем. Таким чином, набула на нього право власності, бо прийняла спадщину. При цьому, не лише стала ним володіти, користуватися та доглядати за ним, а як вбачається із матеріалів справи й своєчасно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. В подальшому, мати позивачки отримала у державній нотаріальній конторі й свідоцтво про право на спадщину за законом, проте, до спадкової маси гараж за АДРЕСА_1 включений не був з причин того, що ОСОБА_4 не зареєстрував за собою на нього право власності в Рівненському МБТІ.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки. Відповідно після смерті своєї матері позивачка своєчасно вступила в управління та володіння спадковим майном, зокрема й гаражем за АДРЕСА_1. Тобто набула на нього право власності, як особа, що прийняла спадщину. При цьому, судом встановлено, що позивачка вчасно звернулася до нотаріальної контори, де отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, спірний гараж до спадкової маси не ввійшов з причин відсутності реєстрації права власності на нього.

На момент виникнення наведених відносин діяв Закон України «Про власність»статтею 15 якого передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 6 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент наведених правовідносин передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та законних інтересів, як визнання права.

Відповідно до ст. 548 наведеного Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 згаданого Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Аналогічні норми містяться й в ст.ст. 16, 392 та 1268 ЦК України в редак. 2003 року.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів»за № 5 від 28.06.1991 року, суди розглядають спори між гаражно-будівельними кооперативами та їх членами і іншими особами, зокрема, за позовами спадкоємців членів гаражно-будівельного кооперативу про визнання права власності на гараж.

При цьому відповідно до п. 8 наведеної Постанови у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член  ГБК,  який повністю вніс свій пай за гараж,  наданий йому в користування,  набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду,  обміняти,  вчиняти відносно нього інші  угоди, що не заборонені  законом.

Згідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. „Про судову практику у справах про спадкування", у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.  

З урахуванням викладених норм, суд погодужується з позивачем, що вона стала власником гаража АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «КРИСТАЛ».

Керуючись ст.ст. 60, 212, 214, 215 та 224 ЦПК України, суд, –

          В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Визнати за ОСОБА_3 право власності на гараж АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Доля В.А.