Справа № 2-а-1418/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                                                   м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Доля В.А.,

при секретарі Добридник І.С.

з участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 12 січня 2011 року та зобов’язання в подальшому нараховувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік, -   

В С Т А Н О  В И В:

В суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про зобов’язання з 12 січня 2011 року здійснити перерахунок розміру його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1530,43 грн.; зобов’язання в подальшому нараховувати йому пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік, яка складає 1530,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу призначено пенсію, і 12 січня 2011 р. він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії. Позивач вважає, що Управління Пенсійного фонду України м. Рівне неправильно проведено перерахунок пенсії, оскільки при перерахунку пенсії за базу взято показник середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 р. у розмірі 1197,91 грн. Цим порушено норму пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де визначено, що перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Тому позивач вважає, що для перерахунку пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 р., що становить 1530,43 грн.   

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просив суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії згідно чинного законодавства із показника середньої заробітної плати працівників по Україні за 2008 рік  - 1530,43 грн. з 12 січня 2011 року; зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати йому пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік, яка складає 1530,43 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. До початку проведення судового засідання ним було подано суду письмові заперечення проти позову з проханням розглянути справу за відсутності його представника. Крім цього, відповідач вказав, що  діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а також звернув увагу суду на те, що відсутнє програмне забезпечення для реалізації виплати та проведення перерахунків пенсій за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.    

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову. Підставами для такого висновку суду стало наступне.   

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м.Рівне та отримує пенсію за віком. 12 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення йому нарахування та виплату пенсії, виходячи із розрахунку та застосування показників середньої заробітної плати працівників, в середньому на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої були сплачені страхові внески, за 2008 рік.

Листом № 96/11 від 20 січня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне повідомило позивача, що перерахунок пенсії йому здійснюватиметься з врахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.5.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення пп.9,10 п.35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст.ст.40,42 Закону. Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N   5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 та ін.).

Будь яких обмежень дії ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"   Законом України "Про державний бюджет України на 2009рік" не приймалося.

Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії визначено ст. 40 Закону за формулою Зп=Зс х (Ск:К), де Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

У відповідності до ст. 40 Закону, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Суд не може погодитися з позицією  УПФ України в м. Рівне  в тому що зміни що були внесені до ст. ст. 40,42 Закону № 1058 в частині визначення   показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій Законом про  Державний бюджет України, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення чинності зазначеної норми в попередній редакції не ухвалювалося. У відповідності до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. В конкретному випадку  були визнані неконституційними не норми зазначеного Закону, а зміни до  Закону, тому ніякого правового акту про відновлення дії Закону,    не потребується, так як їх дію ніхто не відміняв.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та внутрівідомчими  інструкціями і яким є сумісний лист  Пенсійного фонду України та Міністерства праці і соціальної політики України від 11.03.2009р № 20/0/18-19/039., при здійсненні перерахунку  державної пенсій застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік ,  що передує року перерахування пенсії , тобто в конкретному випадку  за 2008р  і становить 1530,43 грн. у відповідності до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ніяких додаткових рішень про введення в дію цих положень не потребується.

З наведеного слідує, що ОСОБА_1 набуа права на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».   

Отже, доводи Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про правильність застосування ОСОБА_1 при перерахунку пенсії у 2011 р. показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, саме за 2007 р., не ґрунтуються на нормах ні Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ні Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».   

На підставі положень ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пп.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», обґрунтованими є доводи позивача про наявність підстав при перерахунку пенсії з 12 січня 2011 р. застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 р.

Позов у частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати позивачу пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік, яка складає 1530,43 грн. не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення її права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях.  

Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються. Судові витрати по справі слід присудити позивачу з державного бюджету у відповідності до вимог частини 3 статті 94 КАС України, відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 18, 71, 94, 99, 100, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області здійснити з 12 січня 2011 року перерахунок розміру пенсії  ОСОБА_1 згідно чинного законодавства із показника середньої заробітної плати працівників по Україні за 2008 рік –1530,43 грн.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про зобов’язання в подальшому нараховувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2008 рік–відмовити.

Присудити з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 23.02.2011р.

Суддя:                                                                                             Доля В.А.