ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-168/11

28 лютого 2011 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Піскунов В.М.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб"єкту владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду  з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання здійснити виплату допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, при цьому обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Як зазначає позивач, він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 07.06.1999 року Рівненською облдержадміністрацією.

 У відповідності до положень ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі який дорівнює п’ять мінімальних заробітних плат.

Як зазначає позивач порушення його прав стало наслідком невиконання відповідачем вимог Конситуції України та законів України, тому просить задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач  в  письмовому  запереченні  просить  в  позові  відмовити,  покликаючись  на  те,  що, оскільки,  ст.48  Закону  України  «Про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  Допомогу  на  оздоровлення  позивачу  виплачено  в  розмірі,  який  був встановлений  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  12  липня  2005  року  № 562.

Розглянувши  в  порядку  скороченого  провадження  доводи,  викладені  позивачем,  заперечення  відповідача  та  дослідивши  письмові  докази,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  до часткового задоволення.   

Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  - держава  бере  на  себе  відповідальність  за  завдану  шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2)  втрату  годувальника,  якщо  його  смерть  пов'язана    з Чорнобильською катастрофою;  3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї  у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до  цього  Закону та інших актів законодавства України. На державу  покладаються також зобов'язання щодо  своєчасного медичного  обстеження,  лікування  і  визначення  доз  опромінення учасників ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС  та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.    

 Для   встановлення  пільг  і  компенсацій Законом визначаються   категорії  осіб,  які   постраждали    внаслідок    Чорнобильської катастрофи.  Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи  щодо яких встановлено  причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  на  променеву  хворобу,  - відносяться до першої категорії.

Позивач по справі має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим 07.06.1999 року Рівненською облдержадміністрацією.

Відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме інвалідам І та ІІ групи – 120 грн.    

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року частина четверта статті 48 Закону була викладена у наступній редакції:

«Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: Інвалідам І і ІІ групи – п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям – інвалідам – чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  - п’ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії  - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської  катастрофи одного з батьків – три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Частина сьома зазначеної статті передбачає, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В 1999 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення», перше речення частини п’ятої було викладено в новій редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення».

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  п. 30 ст. 71 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій  і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, зазначений пункт визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Дія зазначеної норми скасована.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України» було прийнято нову редакцію ст. 48 Закону, а саме: « Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС,  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного суду України № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення судом цього рішення.

Таким чином, положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 року, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., стосовно розміру  виплати компенсації на оздоровлення гарантованих державою.

Судом встановлено, що відповідач  при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року. В своїй діяльності державні установи повинні керуватися насамперед Конституцією України та законами України,  у даному випадку положення нормативно – правового акту суперечить положенню закону, тому відповідач мав  керуватися положеннями закону, який має вищу юридичну силу, та при визначенні розміру щорічної компенсації на оздоровлення, виходити з положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При викладених обставинах суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити  виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року у відповідності до розмірів встановлених ст.48  Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 року, тобто у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

 На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256  КАС України, ст.ст. 92, 152 Конституції України, ст. ст. 13, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10- рп2008 від 22.05.2008 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб"єкту владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити частково .

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Зобов'язати  Управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації здійснити виплату ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Костопільського районного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.