Справа № 2 - 260/2011  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

16 лютого 2011 року                                                                                 м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                                         Большаков Ю.М.

при секретарі                                         Вальшині І.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом прокурора Бахчисарайського району в інтересах відкритого акціонерного  товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення сум заборгованості, що виникли з договору кредиту і договору      поруки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Бахчисарайського району в інтересах відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»звернувся 21.10.2010 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою, де виклав вимоги про стягнення солідарно з відповідачів грошей у сумі 38 587.92 гривень у рахунок виконання кредитних обов'язків, судові витрати у дохід держави. Вимоги мотивовані тим, що 04 грудня 2006 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ВАТ «Ощадбанк» кредитний договір № 442, на підставі якого отримав гроші в сумі        60 000 гривень строком на 36 місяців до 03 грудня 2009 року зі сплатою 20 % річних. На забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних обов’язків з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори поруки за від 04.12.2006 року. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, виникла заборгованість за кредитом на зазначену суму, яка складається з заборгованості за основним боргом в сумі 23 101.6 гривні, заборгованості по сплаті процентів в сумі4 263.64 гривні, пені в сумі 10 622.28 гривні, заборгованість по комісії 600 гривень. Заявою від 31.01.2011 року представник банку позовні вимоги вточнив і, не зміняючи підстав позову, з посиланням на збільшення строків невиконання умов договору відповідачами просив стягнути 43 661.20 гривень

          У судове засідання представник позивача не з'явився, надане заяву про розгляд справи у його відсутності і що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі, в разі відсутності відповідачів просив ухвалити заочне рішення. Відповідачі у судове засідання не з'явилися повторно і питання про заочний розгляд справи вирішене ухвалою суду.

Перевіривши доводи позивача доказами суд встановив, що 04 грудня 2006 року в        м. Бахчисарай відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі керуючого філією Бахчисарайське відділення № 4554, який діяв на підставі Положення, довіреності від 08.08.2006 року № 8706 і ОСОБА_1 уклали кредитний договір     № 442, за умовами і на підставі якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 60 000 гривень, котрі той зобов’язався повернути у тій самій сумі та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 20 % за 36 місяців до 03 грудня 2009 року шляхом сплати до 03 числа кожного місяця 1 666.67 гривні до повного погашення заборгованості за кредитом. Сторони в умовах кредитного договору обумовили сплату комісійних за надання кредиту в сумі 600 гривень, за обслуговування кредиту, і відповідальність за порушення прийнятих позичальником зобов’язань у вигляді пені від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (а. с. 3 –5).  

Таким чином, сторони по справі вступили до кредитних правовідносин, які регулюються параграфами 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України, а також укладеними договорами.

Відповідно ст.. ст.. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Сукупність вивчених доказів дає суду підстави зробити висновок, що позивач довів обґрунтованість і законність своїх вимог, тому як відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх обов'язків по договору перед ПАТ КБ «ПриватБанк»внаслідок чого, відповідно умов кредитного договору, ст. ст.. 1049, 1050, 1054 ЦК України повинний повернути банку заборгованість по кредитних обов’язках. Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Приписами частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 652 цього Кодексу. Заборгованість ОСОБА_3 на підставі розрахунків позивача складає 43 661 гривня 20 копійок, які суд перевірив і визнає вірними (а. с. 33).

З ОСОБА_2 ВАТ Державний ощадний банк України було укладено договори поруки без номеру 04 грудня 2006 року і з ОСОБА_3 за № 442 від 04 грудня 2006 року, за умовами яких вони прийняли на себе прямі зобов’язання відповідати перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_1 (а. с. 5 - 8).

Такі дії сторін відповідали вимогам ст. 553 ЦК України, згідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.          

Оскільки добровільно сплачувати гроші відповідачки відмовляються, суд відповідно до ст.. 16 ЦК України, стягує їх примусово.

          У відповідності до ст.. 88 ЦПК України з відповідачів у дохід держави та на користь позивача суд стягує судові витрати.

               На підставі викладеного, відповідно до Кредитного договору № 442 від 04.12.2006 року, договорів поруки без номеру та № 442 від 04.12.2006 року, згідно до ст. ст.. 16, 553, 554, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального  кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

               Позов задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного  товариства «Державний ощадний банк України»у погашення кредитної заборгованості 43 661 (сорок три тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 20 копійок, судових витрат 50 (п’ятдесят шість) гривень 73 копійки, у дохід держави судових розходів на державне мито (судовий збір) 385 (триста вісімдесят п’ять) гривень 88 копійок, витрат на інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто Бахчисарайським районним судом по письмової заяві відповідачів, яка подається в 10-денний строк з дня отримання його копії, а також оскаржене позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд в строки і у порядку, визначених ст. 294, ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя