Справа№1-7/11

               ВИРОК

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 лютого 2011 року                                                             м. Чернігів

             Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі

головуючого судді:     Мурашко  М. І.

       при  секретарі      Іваненко-Коленда  А. С.

з участю      прокурора                                  Калита А.Д.

                        адвоката                         ОСОБА_1

розглянувши у відритому судовому засіданні в приміщенні суду  в м.Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м.Чернігова ,   українця , громадянина України, освіта професійно - технічна ,  не працюючого ,  не  одруженого ,   проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1  ,  раніше не   судимого  , -

в скоєнні злочинів , передбачених  ч.1 ст. 185 КК  України ,   ч. 2   ст. 185   КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13  квітня  2010 року,   приблизно о  00.00 год.    ОСОБА_2    знаходячись  за місцем свого мешкання  , по АДРЕСА_1 ,   таємно  викрав   гроші  в  сумі  400 грн, що належать  ОСОБА_3 .

20  червня 2010 року,   приблизно о  03.00 год.   ОСОБА_2    знаходячись поряд з будинком  АДРЕСА_2 ,   таємно  викрав   інтернет- кабель ,  довжиною 50 метрів , загальною вартістю 158 грн.,   що належить  ОСОБА_4.

12 вересня 2010 року  приблизно о 13 годині , ОСОБА_2 з метою таємного викрадення кольорового металу , прибув  на залізничну  станційну колію № 8,  яка  розташована  поблизу  залізничної   станції Чернігів-Північний  ,  де  за допомогою  молотка та зубила  розкомплектував  та таємно викрав  п»ять рейкових  з»єднувачів ,  вартістю  143 грн. 45 коп., чим спричинив  матеріальної шкоди на  Чернігівській дистанції колії на  загальну суму  870 грн. 08 коп.  

Будучи допитаним в судовому  засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред’явленому  обвинуваченні  визнав  повністю та пояснив,  що 13 квітня 2010 року його бабуся  отримала пенсію і  він попросив у неї  грошей,  але вона йому грошей не дала. Тому   вночі  він  зайшов до   кімнати  бабусі , і  викрав з-під - матрацу  ліжка  гроші  в сумі 400 грн. Гроші  витратив на власні  потреби.

20 червня  2010 року  приблизно о 03. год. він  пішов до будинку АДРЕСА_3,  де за допомогою плоскогубців  зняв  інтернет –кабель  і сховав його , а  наступного  дня він  підпалив даний кабель ,  щоб обгоріла ізоляція. Після чого відніс його до приймального пункту .

12 вересня 2010 року   в денний час, він ,   взявши  вдома молоток та зубило ,   пішов у  напрямку  залізничної станції «Чернігів- Північний» , де на залізничній колії  відрубав п»ять  рейкових з»єднувачів ,  поклав їх  у  мішок  та  пішов у  напрямку  металобази.  Однак,  його затримали працівники міліції.  

 Вина підсудного ОСОБА_2  також  доведена іншими доказами, які  підсудним  не оспорюються   та  які  узгоджуються  з  іншими   матеріалами  справи .

Аналізуючи викладені докази, суд приходить до висновку, що  дії підсудного  ОСОБА_2   які виразились в таємному викраденні  чужого  майна,   підлягають  кваліфікації   по ч. 1  ст. 185 КК Украіни.

Дії підсудного  ОСОБА_2   які виразились  в таємному викраденні  чужого  майна,    вчиненими повторно,      підлягають  кваліфікації   по ч. 2  ст. 185 КК Украіни.

Обставин  , що обтяжують    вину підсудного ОСОБА_2   суд не встановив .           Обставинами ,  що пом"якшують  вину підсудного  ОСОБА_2      суд визнає його щире  каяття  та   активне сприяння  розкриттю  злочину.

          Призначаючи  міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених  ним  злочинів , дані, що характеризують  особу   підсудного,  обставини  , що  пом”якшують  покарання ,  відсутність  обтяжуючих обставин  і  приходить до висновку, що виправлення та  перевиховання підсудного ОСОБА_2  можливе лише  в місцях позбавлення волі.

Під час  судового слідства  відносно ОСОБА_2  змінювалась міра запобіжного заходу з підписки про невиїзд на утримання під вартою в СІЗО № 31, але дана постанова  суду  органами міліції виконана не була ,  оскільки  ОСОБА_2  був затриманий 10 листопада 2010 року за обвинуваченням у скоєнні інших злочинів.  Тому міру покарання ОСОБА_2  слід враховувати з дня  постановлення  вироку по  даній справі.  

По справі заявлено  цивільний  позов державним територіально- галузевим об»єднанням «Південно- Західна  залізниця» на суму  870, 08 грн. , який підлягає задоволенню в повному  обсязі.  

Судових  витрат   по справі    немає.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України,  суд, -    

          Присудив:

ОСОБА_2    визнати  винним по ч.1  ст.185, ч.2 ст. 185   КК України  і призначити  покарання :

по ч.1 ст .185 КК України -    у   вигляді   2   ( двох )   років      позбавлення волі;

по ч.2 ст .185 КК України -    у   вигляді   2  ( двох )  років  6(шести) місяців     позбавлення волі.

Згідно  зі  ст. 70 КК України,   шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і  остаточно призначити покарання  у  вигляді 2 ( двох  )  років   6 (шести) місяців позбавлення  волі  .

Міру запобіжного  заходу  засудженому  ОСОБА_2    до  вступу  вироку  в  законну силу  залишити   попередню – утримання під вартою в СІЗО № 31 м.Чернігова,  взявши його  під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з  10 лютого  2011  року .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного територіально-галузевого об»єднання «Південно- західна залізниця»  870  ( вісімсот сімдесят)  грн.  08  коп.

Речові докази по справі , а саме: мідний,  багатожильний кабель  та металеві  плоскогубці ,   які  знаходяться в камері зберігання  речових доказів   ЧМВ УМВС України в Чернігівській області –  знищити.

Речові докази :  а саме: п»ять рейкових з»єднувачів , які передані під охоронну розписку бригадиру МТЗ Чернігівської дистанції колії -  залишити в розпорядженні  Чернігівської  дистанції  колії .

На вирок може бути подана  апеляція через Новозаводський районний суд  м.Чернігова  протягом  15  днів  з  моменту  його проголошення,  а  засудженим , який перебуває під вартою в той же строк ,  з моменту  вручення йому  копії   вироку.  

                    Суддя                                                            М.І. Мурашко