Справа №1-51/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Луговця О.А.
при секретарі Чорнуха Н.О.
з участю прокурора Кубрака О.В.
представника потерпілих ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу по
обвинуваченню:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, розлученого, освіта середня, непрацюючого, раніше не судимого
в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, являючись батьком своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, не будучи позбавленим відносно них батьківських прав, маючи зобов"язання згідно рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року щомісячно сплачувати на користь їх матері ОСОБА_1 на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) до досягнення дітьми повноліття, але не менше мінімального розміру аліментів, встановлених законом на кожну дитину, злісно ухилявся від сплати встановлених зазначеним рішенням суду аліментів, не сплачуючи їх без поважних причин, при наявності можливості до того, з березня місяця 2006 року.
Підсудний ОСОБА_2 винним себе в пред"явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що з 1994 по 2005 роки перебував у шлюбі з ОСОБА_1, від даного шлюбу вони мають 2-х неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2народження; відносно дітей він батьківських прав не позбавлений. З початку 2006 року він проживає окремо від сім"ї. Рішенням суду було присуджено стягнення з нього на користь його колишньої дружини ОСОБА_1 на утримання дітей аліменти, починаючи з березня 2006 року і до досягнення дітьми повноліття. На протязі червня-серпня, жовтня-листопада 2006 року працював у м. Києві, отримував заробітну плату, з яких кошти на утримання дітей не виділяв. Після цього й по даний час не працює, до центру зайнятості та підприємств, установ, організацій з приводу працевлаштування не звертався, від пропозиції працевлаштуватися в сільгосппідприємстві сусіднього с. Стрільники відмовився, декілька разів отримував попередження від ДВС щодо заборгованості по аліментах та про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів, але жодного разу аліменти не сплачував, інших видів негрошової допомоги дітям також не надавав. Розкаюється в скоєному, обіцяє працевлаштуватися й сплатити борг по аліментах.
3"ясувавши думку учасників судового розгляду про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, вірно розуміє зміст цих обставин, в суду
2
немає сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, а тому відповідно до ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне проводити допит свідків стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показами підсудного, законного представника потерпілих та матеріалами справи.
Заслухавши підсудного, допитавши законного представника потерпілих та вивчивши матеріали справи, суд находить, що вина підсудного в пред"явленому йому звинуваченні, крім його особистого зізнання, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Так, допитана в судовому засіданні законний представник потерпілих ОСОБА_1 пояснила, що у неї з підсудним від спільного шлюбу мається 2 неповнолітніх дітей: дочка ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2народження; в кінці 2005 року вона з підсудним шлюб розірвала й з дітьми переїхала жити до своїх батьків у Сосницький район. За її позовом в березні 2006 року судом зОСОБА_2. були стягнуті на її користь на утримання дітей аліменти, але жодного разу вона від нього аліментів не отримувала. При спілкуванні з дітьми ОСОБА_2 говорив, що аліментів платити не буде, ображав їх..
Відповідно до актових записів про народження (а.с.77-78) ОСОБА_2 являється батьком своєї дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. Згідно рішення Борзнянського районного суду від 07 квітня 2006 року (а.с. 10, 12-13) підсудний зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_1 на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу, починаючи з 13 березня 2006 року і до досягнення дітьми повноліття, але не менше мінімального розміру аліментів, встановленого законом на кожну дитину.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 після відкриття 17.05.2006р. виконавчого провадження на неодноразові виклики до органу Державної виконавчої служби не з"являвся, на попередження державного виконавця щодо необхідності сплати аліментів та відповідальності за ухилення від їх сплати не реагував. Підсудний на протязі 2006 року працював у м. Києві, що не заперечується ним самим та підтверджується довідкою Великозагорівської сільської ради (а.с.40), але з отриманого заробітку кошти на утримання дітей не виділяв. Згідно довідки Борзнянського районного центру зайнятості (а.с.20) ОСОБА_2 на обліку не перебуває, по питанню працевлаштування до місцевих комунального підприємства та ВАТ "Великозагорівське" не звертався (а.с.40, 42), хоча останнє мало робочі місця; майно, на яке можливо було б звернути стягнення, в підсудного відсутнє (а.с.24). ОСОБА_2 жодного разу не сплачував аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, а також не надавав їм інших видів негрошової допомоги. Заборгованість підсудного по аліментах станом на 01 квітня 2007 року складає 4061,72 грн., що підтверджується довідкою відділу ДВС (а.с.44).
Вищезазначені обставини вказують на систематичність, тривалість та безпричинність дій підсудного по несплаті коштів, встановлених рішенням суду на утримання його неповнолітніх дітей, а тому суд це розцінює, як злісне ухилення від сплати аліментів.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 164 КК України і його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного ним злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесено до злочинів невеликої тяжкості, пом"якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.
Як особа, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, до кримінальної відповідальності притягується вперше
Обставиною, що пом"якшує покарання підсудного, є його щире розкаяння.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, по справі не встановлено.
3
Суд вважає за необхідне виключити з об"єму звинувачення підсудному обтяжуючу обставину скоєння злочину щодо малолітніх, яка зазначена в обвинувальному висновку, оскільки сама конструкція диспозиції ч.1 ст. 164 КК України передбачає вчинення злочину щодо неповнолітніх дітей і є кваліфікуючою ознакою даної статті.
Враховуючи наявність пом"якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих обставин, особу винного, тривалість несплати аліментів та суму їх заборгованості, суд вважає за можливе виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, з застосуванням в відношенні його ст.75 КК України.
Законним представником потерпілих ОСОБА_1 по справі заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного заборгованості по аліментах в сумі 4061,72 грн. (а.с.63). Однак, оскільки аліменти зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 вже були стягнуті згідно рішення Борзнянського районного суду від 07 квітня 2006 року, яке набрало законної сили, то провадження в справі за даним цивільним позовом підлягає закриттю на підставі п.2 ч. 1 ст.205 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, і призначити йому міру покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком суду, з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік, зобов"язавши його відповідно до ст.76 КК України періодично з"являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти останні про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Провадження за цивільним позовом законного представника потерпілих ОСОБА_1 про стягнення зОСОБА_2. заборгованості по аліментах в сумі 4061,72 грн. - закрити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.