Справа №  1-137/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 березня 2011 року   Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого:                     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                    Стойко Ю.С.,                    

за участю прокурора:          Кушнірьова О.М.,          

потерпілої:                              ОСОБА_1,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кіровограда, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого: 23.05.2001 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років  позбавлення волі з конфіскацією майна; 05.08.2005 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ст. 71 КК України до 1 року 10 місяців і 5 днів  позбавлення волі; 28.05.2009 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; звільненого 28.05.2010 року по відбуттю строку покарання;

          - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, за таких обставин.

24.08.2010 року ОСОБА_2, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_1, близько 15 години 10 хвилин, прийшов разом з останньою до місця її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2. Увійшовши до під’їзду будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 провів ОСОБА_1 до другого поверху будинку, де у нього виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_1 Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_1 від себе та вихопив з її рук гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 175 гривень, золотий хрестик 585 проби, вагою 1,5 г., вартістю 315 гривень, золоті сережки 585 проби, вагою 2,5 г., вартістю 550 гривень, золотий кулон 585 проби, вагою 4 г., вартістю 840 гривень. Після цього ОСОБА_2 з викраденим з місця скоєння злочину зник, викраденим майном та грошима розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1880 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вищезазначеного злочину визнав повністю, при цьому пояснив, що дійсно 24.08.2010 року він, після спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_1, близько 15 години 10 хвилин, прийшов разом з нею до місця її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2. Увійшовши до під’їзду будинку, він провів ОСОБА_1 до другого поверху будинку, де у нього виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_1 Побачивши в руках ОСОБА_1 гаманець, він відштовхнув останню від себе та вихопив з її рук гаманець, при цьому вихопити одразу гаманець невдалось, оскільки потерпіла його добре тримала в руці. Вийшовши з під'їзду, він відкрив гаманець і забрав з нього 175 гривень та золоті прикраси, що зазначені в обвинувальному висновку. В одному відділенні з грошима в гаманці лежав паспорт. Чи було ще щось в гаманці він не дивився, так-як поспішав. Після того, як він забрав гроші та прикраси, він викинув гаманець разом з паспортом в траву біля будівництва, що навпроти будинку АДРЕСА_2. Через чотири дні після пограбування його матір повідомила, що біля будинку зустріла доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_3, яка запитала чи не він пограбував її матір. Він, нічого матері не пояснюючи, вийшов з дому, пішов на будівництво, що на вулиці Попова в місті Кіровограді, де викинув гаманець з паспортом, забрав паспорт і відразу ж поніс його ОСОБА_1 додому. Вказував, що не визнає себе винним за ч. 3 ст. 357 КК України, оскільки його умисел був направлений лише на викрадення майна потерпілої, а не на викрадення її документів, при цьому під час пограбування він не знав і не міг знати про наявність у гаманці ОСОБА_1 паспорта або іншого документа.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-показаннями потерпілої ОСОБА_1, які повністю відповідають показанням підсудного;

-показаннями свідка ОСОБА_3, яка підтвердила, що у гаманці її матері - ОСОБА_1 дійсно були золоті прикраси, які вона залишила їй на зберігання;

-оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, яка під час досудового слідства підтвердила, що дійсно разом зі своїм сином - ОСОБА_2 приходила додому до ОСОБА_1, де ОСОБА_2 повернув їй паспорт (а.с. 45);

-явкою з повинною ОСОБА_2 (а.с. 17);

-протоколом огляду місця події (а.с. 14);

-протоколом відтворення обстановки і обставин події за участю
потерпілої ОСОБА_1 (а.с. 23);

-протоколом виїмки,  в ході якої у ОСОБА_1 було вилучено паспорт та пенсійне посвідчення на її ім'я (а.с. 28);

-протоколом огляду предметів (а.с. 31);

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 5309/26 від 22.12.2010 року, згідно
якої вартість золотого хрестика становить 315 гривень, золотих сережок - 550 гривень, золотого кулону - 840 гривень (а.с. 38);

-іншими матеріалами справи.

Таким чином, вищевказане обвинувачення, визнається судом доведеним.

Суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно.

Суд вважає за необхідне виправдати підсудного за ч. 3 ст. 357 КК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього злочину, оскільки умисел підсудного був направлений лише на викрадення майна потерпілої, а не на викрадення її документів, при цьому під час пограбування підсудний не знав про наявність у гаманці потерпілої паспорта або іншого документа.

Про те, що підсудний не мав умислу на заволодіння документами потерпілої, свідчать і його дії після вчинення злочину, а саме те, що документи підсудний не привласнив, а одразу, виявивши їх в гаманці, викинув у траву.

При призначенні підсудному покарання суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, який характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашені судимості.

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, є його щире каяття.

          Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Суд призначає підсудному покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості злочину та особи підсудного в повній мірі відповідає меті покарання.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1500 гривень, який беззаперечно визнаний підсудним, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки його предмет та підстава підтверджені матеріалами справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази: паспорт та пенсійне посвідчення слід залишити потерпілій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Виправдати ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 357 КК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього злочину.

          Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити той же - утримання під вартою.

          Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 11.12.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Речові докази: паспорт та пенсійне посвідчення - залишити потерпілій ОСОБА_1.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк, але з моменту отримання копії вироку суду.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров