Справа № 11-70б    2006 р.                            Головуючий в 1-й інстанції

Сімчук С.Б.

Категорія ст. 149 ч.2          Доповідач: Раєнок В.І.

КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 2006 р. серпня місяця "15" дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого                  - Годуна В.А.

Суддів: Грушицького А.А., Раєнка В.І.

З участю прокурора         - Литвиненка О.О.

засудженої                      - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією з доповненням прокурора Білозерського району на вирок Білозерського районного суду від «17» травня 200б року. -

встановила:

Цим вироком:                           ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

засуджена за ст. 149 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі і на підставі ст.79 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки. Відповідно до ст.76 КК України вона зобов'язана на період іспитового строку не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися на реєстрацію до цих органів.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишено у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що 15.04.2005 року направила до м.Москви Російської Федерації для надання сексуальних послуг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за згодою останніх, за що отримала 9000 російських рублів, що еквівалентно 300 доларів США, виходячи з розрахунку 100 доларів США за кожну і 100 доларів США на покриття витрат на їх переміщення через кордон.

Продовжуючи свою злочинну діяльність засуджена 2.06.2005 року направила до м.Москви для надання сексуальних послуг ОСОБА_3, ОСОБА_4 і неповнолітню ОСОБА_5 зі згоди останніх, однак грошей за них не. отримала в зв'язку з тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 по приїзду до м.Москви були затримані працівниками міліції і повернуті до м.Херсона.

В апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи ставиться питання про скасування вироку суду внаслідок м'якості призначеного покарання та постановлення нового вироку, за яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В доповненні до апеляції вказується на те, що вирок суду постановлено помилково 16.05.2005 року тоді як фактично цей вирок проголошено 17.05.2005 року. В обґрунтування доводів апеляції прокурор посилається на те, що призначене покарання не в повній мірі відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки судом не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність в діях ОСОБА_1 кваліфікуючих ознак ст. 149 ч.2 КК України, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого нею злочинів; вчинення злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1.

Заслухавши доповідача, засуджену, яка. в судових дебатах та в останньому слові прохала вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції з доповненням прокурора Білозерського району, а також вислухавши прокурора, який прохав апеляцію з доповненням задовольнити, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція з доповненнями задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Судом вірно встановлені фактичні обставини вчиненого засудженою і його висновки про винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який її засуджено, при обставинах вказаних у вироку суду підтверджується показаннями самої засудженої про обставини вчинення нею злочину, показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5; показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7; належним чином перевіреними у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_3; а також матеріалами справи.

Зібраними по справі доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.149 ч.2 КК України. .

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 та доведеність її вини апелянтом не оспорюються.

Виходячи з характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого засудженою, позитивних даних про її особу, обставин, що пом'якшують відповідальність, суд, враховуючи думку прокурора, який підтримував по справі державне обвинувачення і прохав призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі і звільнити її від відбуття призначеного покарання на підставі ст.79 КК України, суд погодився з позицією державного обвинувача і призначив засудженій покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ст.149 ч.2 КК України, приймаючи до уваги ряд обставин, що пом'якшують її відповідальність, а також  зробив висновок, що особа ОСОБА_1 не - представляє значної суспільної небезпечності і враховуючи, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина, звільнив ОСОБА_1 на підставі ст.79 КК України від відбуття призначеного покарання, з іспитовим строком.

Оцінюючи конкретні обставини справи, дані про особу засудженої та сукупність обставин, що пом'якшують її відповідальність, а також приймаючи до уваги, що апелянтом не оспорюється призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, достатнім і відповідає вимогам ст.65 КК України.

На підставі наведеного апеляція прокурора задоволенню не підлягає,  оскільки в  ній  не  ставиться  питання  щодо обґрунтованості звільнення засудженої від відбуття призначеного покарання в силу ст.79 КК України. Не підлягають задоволенню і доповнення до апеляції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судові дебати в яких виступив і прокурор, мали місце 17.05.2006 року /а.с.240/ і в цей же день суд пішов до нарадчої кімнати та проголосив вирок /а.с.242 об.; 243/- Дані про постановлення вироку судом 16.05.2005 року не ґрунтуються на наведених документах і є голослівними.

Не вбачаючи підстав для скасування або зміни вироку суду колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Білозерського району, який підтримував обвинувачення по справі у суді і доповнення до цієї апеляції залишити без задоволення, а вирок місцевого Білозерського районного суду від 17 травня 2006 року відносно ОСОБА_1- без змін.

Головуючий: В.А. Годун

Судді: В.І.Раєнок, А.А. Грушицький