Справа №  1-47/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року   Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого:                     судді Петрова Р.І.,

при секретарі:                    Стойко Ю.С.,                    

за участю прокурора:          Платонової М.А.,

захисника:                              ОСОБА_1,

потерпілої:                              ОСОБА_2,                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Кіровограда, українки, громадянки України, з повною середньою освітою, одруженої, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_1 раніше судимої: 08.05.2009 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

          - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 скоїла заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за таких обставин.

В кінці жовтня 2009 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння грошима своєї знайомої ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою, під приводом надання ОСОБА_2 допомоги у вирішені питання у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради щодо отримання квартири позачергово, одержала від ОСОБА_2 гроші в сумі 600 доларів США, що еквівалентно 4803 гривням. Заволодівши вищевказаними грошима, ОСОБА_3, не маючи на меті надавати ОСОБА_2 ніякої допомоги, з місця вчинення злочину зникла, грошима розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4803 гривні.

На початку листопада 2009 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння грошима шляхом зловживання довірою своєї знайомої ОСОБА_2, під приводом отримання грошей у борг на придбання будинку в селі Аджамка Кіровоградського району Кіровоградської області, одержала від ОСОБА_2 гроші в сумі 2500 доларів США, що еквівалентно 20029 гривень, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму. З місця вчинення злочину зникла, ніякого будинку не придбала, а грошима розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, в кінці листопада 2009 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння грошима шляхом зловживання довірою своєї знайомої ОСОБА_2, під приводом отримання грошей в борг для її сина, пояснивши ОСОБА_2, що її дядько, який працює в Кіровоградській міській раді, допоможе із отриманням позачергової квартири, одержала від ОСОБА_2 гроші в сумі 2100 доларів США, що еквівалентно 16760 гривень 10 копійок, та 1200 гривень, чим спричинила останній матеріальну шкоду на загальну суму 17960 гривень 10 копійок. З місця вчинення злочину зникла, а грошима розпорядилась на власний розсуд.

Підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вищезазначених злочинів визнала частково та пояснила, що дійсно в кінці жовтня 2009 року вона, маючи умисел на заволодіння грошима своєї знайомої ОСОБА_2, шляхом зловживання її довірою, під приводом надання ОСОБА_2 допомоги у вирішені питання у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради щодо отримання квартири позачергово, одержала від ОСОБА_2 гроші в сумі 600 доларів США. Вона знала, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває на квартирному обліку, а тому пояснила ОСОБА_2, що у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради працює її дядько, який за грошову винагороду зможе вирішити її квартирне питання. ОСОБА_2 передала їй гроші в сумі 600 доларів США для вирішення цього питання, а вона ці гроші привласнила і витратила на власні потреби. Ніякого дядька у  виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради вона не має і квартирне питання ОСОБА_2 вирішувати не збиралась. Підтвердила, що дійсно отримала від ОСОБА_2 на початку листопада 2009 року гроші в сумі 2500 доларів США, але зазначила, що позичила ці гроші у ОСОБА_2 на придбання будинку без умислу на їх заволодіння шахрайським шляхом. Будинок вона не встигла придбати. Домовилась про продаж будинку з продавцем, але правочин не уклала і в БТІ не зареєструвала. Вказані гроші вона збиралась повернути, а тому по згаданому епізоду їй неправомірно пред’явлено обвинувачення. Крім того, в кінці листопада 2009 року вона одержала від ОСОБА_2 1500 доларів США для потреб свого сина, а не 2100 доларів США. Вказані гроші вона позичила у ОСОБА_2 і збиралась їй повернути. Під час отримання цих грошей вона не натякала ОСОБА_2 про вирішення її дядьком квартирного питання для ОСОБА_2

Незважаючи на часткове визнання підсудною ОСОБА_3 своєї вини, її вина у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується доказами, дослідженими під час судового слідства.

Так, під час допиту у якості обвинуваченої ОСОБА_3 повністю визнала себе винною по суті пред’явленого обвинувачення та пояснила слідчому, що вона знала про те, що її знайома ОСОБА_2 тривалий час перебуває на квартирному обліку, а тому розповіла ОСОБА_2, що у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради працює її дядько, який за грошову винагороду зможе вирішити її квартирне питання. ОСОБА_2 передала їй гроші в сумі 600 доларів США для вирішення цього питання, а вона ці гроші привласнила і витратила на власні потреби. Ніякого дядька у  виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради вона не має і квартирне питання ОСОБА_2 вирішувати не збиралась, а лише мала на меті заволодіння її коштами. Приблизно на початку листопада 2009 року вона вирішила придбати будинок в селі Аджамка, про те в неї не було грошей. Вона зателефонувала до ОСОБА_2 та попросила в неї щоб остання позичила їй гроші для купівлі будинку в сумі 2500 доларів США. ОСОБА_2 погодилась. Вона разом із власником будинку, який хотіла придбати, на його автомобілі приїхала до ОСОБА_2, де остання дала гроші в сумі 2500 доларів США, а вона пообіцяла, що гроші поверне через 3 чи 4 місяці, при цьому вона планувала, що гроші візьме у кредит в банку, про те гроші в банку не дали та вона не віддала ОСОБА_2 її гроші. Приблизно в кінці листопада 2009 року вона вирішили знову шахрайським шляхом заволодіти грошима ОСОБА_2 З цією метою вона зателефонувала до ОСОБА_2, знаючи, що в неї є гроші, та попросила у неї позичити 2100 доларів США для вирішення питання з її дядьком по квартирі її сина, оскільки дядько вирішує питання ОСОБА_2 Остання призначила зустріч на АС № 2 міста Кіровограда. Оскільки вона увійшла в довіру до ОСОБА_2, остання дала їй гроші в суму 2100 доларів США та 1200 гривень. Вона пообіцяла, що поверне гроші в найшвидший час, про те гроші повертати не збиралась. Після цього вони телефонували одна одній і вона обіцяла, що питання ОСОБА_2 вирішується та вона скоро поверне гроші, однак гроші вона повертати навіть не планувала.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що приблизно весною 2009 року вона познайомилась, працюючи на фірмі «Ласка», із ОСОБА_3 При одній із розмов ОСОБА_3 дізналась, що вона стоїть в черзі на отримання квартири, оскільки її син являється інвалідом. Приблизно на початку жовтня 2009 року ОСОБА_3 розповіла про те, що в неї у виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради працює дядько, який зможе вирішити питання про отримання квартири позачергово, але його послуги будь коштувати 5000 гривень. 19 чи 21 жовтня вона зателефонувала до ОСОБА_3 та повідомила, що вона продала будинок, і може дати 5000 гривень, після чого вони домовились із ОСОБА_3, що остання під'їде до фірми «Ласка» разом із своїм дядьком, де вона передасть їм гроші. В назначений час вона вийшла на прохідну фірми «Ласка», де чекала ОСОБА_3, яка пояснила, що її дядько поспішав та поїхав, а її залишив. Вона передала ОСОБА_3 600 доларів США, а остання пообіцяла, що квартиру вона отримає через місяць. 01.11.2009 року вона переїхала із родиною проживати в село Плетяний Ташлик, після чого 2 чи 3 листопада до неї зателефонувала ОСОБА_3 та запитала, чи зможе вона позичити їй гроші в сумі 2500 доларів США, на що вона погодилась та сказала, щоб ОСОБА_3 приїхала до неї в село. ОСОБА_3 приїхала разом із якимось чоловіком. Вона пояснила, що це власник будинку, який вона хоче придбати. Вдома була її дочка та зять. ОСОБА_3 зайшла до будинку, а вона їй передала гроші в суму 2500 доларів США. ОСОБА_3 сказала, що гроші віддасть коли продасть свою однокімнатну квартиру в місті Кіровограді, після чого вони поїхали. На протязі листопада місяця ОСОБА_3 телефонувала їй та казала, що її питання з квартирою вирішується та декілька разів назначала зустрічі, про те потім зустрічі скасовувала. Приблизно в кінці листопада 2009 року знову зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила, що її син також стоїть на черзі на отримання квартири, при цьому попросила позичити їй гроші в сумі 2100 доларів США для вирішення квартирного питання через її дядька. Вона погодилась та, зустрівшись з ОСОБА_3 на АС № 2 міста Кіровограда, передала їй гроші в суму 2100 доларів США та 1200 гривень. ОСОБА_3 постійно телефонувала та обіцяла, що віддасть гроші, але кошти так і не повернула.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що приблизно на початку листопада
2009 року вона перебувала вдома у своєї матері -  ОСОБА_2 До матері до дому приїхала ОСОБА_3, після чого мама віддала їй гроші в сумі 2500 доларів США, а остання пообіцяла, що коли продасть квартиру в місті Кіровограді, то відразу віддасть позичені гроші. В подальшому їй стало відомо, що мама давала ОСОБА_3 гроші в жовтні місяці 2009 року в сумі 600 доларів США для позачергового отримання квартири, а також в кінці листопада 2009 року гроші в сумі 2100 доларів США та 1200 гривень.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що приблизно на початку листопада
2009 року він перебував вдома у своєї тещі -  ОСОБА_2 До неї до дому приїхала ОСОБА_3, після чого теща віддала їй гроші. Суму грошей він не знає. В подальшому йому стало відомо, що теща давала ОСОБА_3 гроші в сумі приблизно 45000 гривень.

Крім того, вина підсудної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується і іншими доказами по справі:

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де ОСОБА_3 пояснила, що для придбання будинку в селі Аджамка їй потрібні були гроші, а тому вона вирішила їх отримати шахрайським шляхом у ОСОБА_2 Вона зателефонувала до ОСОБА_2 та попросила в неї щоб остання позичила їй гроші для купівлі будинку в сумі 2500 доларів США. ОСОБА_2 погодилась. Вона разом із чоловіком на ім’я ОСОБА_6, на його автомобілі, приїхала до ОСОБА_2, де остання дала гроші в сумі 2500 доларів США, а вона пообіцяла, що гроші поверне після того як продасть квартиру в місті Кіровограді. Гроші повертати вона не збиралась. Наприкінці листопада 2009 року вона знову вирішила шахрайським шляхом заволодіти грошами ОСОБА_2 З цією метою вона зателефонувала до ОСОБА_2, знаючи, що в неї є гроші, та попросила у неї позичити 2100 доларів США для вирішення питання з її дядьком по квартирі її сина. Оскільки вона увійшла в довіру до ОСОБА_2, остання дала їй гроші в суму 2100 доларів США та 1200 гривень. Вона пообіцяла, що поверне гроші в найшвидший час, про те гроші повертати не збиралась (а.с. 59-62);

-заявою потерпілої ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_3 шахрайських дій (а.с. 16);

-довідкою Кіровоградського ОБТІ про те, що ОСОБА_3 не має на праві власності нерухомого майна на території міста Кіровограда та Кіровоградського району (а.с. 66);

-іншими матеріалами справи.

Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудній, визнається судом доведеним.

Суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії підсудної за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні підсудній покарання суд враховує, що вона вчинила злочин середньої тяжкості, особу винної, яка характеризується посередньо, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності та вчинила злочин під час іспитового строку внаслідок звільнення від відбування покарання.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудної, не встановлено.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудної, не встановлено.

Суд призначає підсудній покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості злочину та особи підсудної в повній мірі відповідає меті покарання.

Приймаючи до уваги, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2009 року ОСОБА_3  було засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, і вона вчинила новий злочин протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне у відповідності до ч. 3 ст. 78 КК України призначити їй покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

Цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілій заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 42792 гривні 10 копійок, а тому до стягнення з підсудної на користь потерпілої слід присудити саме цю суму.

Що стосується моральної шкоди, спричиненої злочином, то вона підлягає також частковому відшкодуванню. При визначенні розміру шкоди суд враховує те, що потерпілій дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв’язку з шахрайським заволодінням її коштами, та вважає за необхідне, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, а також приймаючи до уваги те, що потерпіла передавала підсудній кошти в більшості за вирішення її квартирного питання в незаконний спосіб, стягнути з підсудної на користь потерпілої в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди 1000 гривень.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2009 року, призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

          Запобіжний захід засудженій до набрання вироком законної сили залишити той же – утримання під вартою.

          Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з 17.10.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 42792 гривні 10 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та 1000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк, але з моменту отримання копії вироку суду.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Р. І. Петров