Справа № 11-246                                                    Головуючий у 1 інстанції - Литвин М.М.

Категорія ст. 124 КК України                                Доповідач                          - Лісіченко Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 2 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Куліша В.М. Суддів - Лісіченко Л.М., .Довгаль С.А. При   секретарі   -   Коротун   І.М.,   Васько   М.В., Штрикуль Г.М.

З участю прокурора - Адамець A.M., Деряги Л.М. Захисника - ОСОБА_1 Засудженого - ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційним поданням    помічника    Лубенського    міжрайонного    прокурора    на    вирок    Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 1 грудня 2005 року.

Цим вироком ОСОБА_2,

уродженець   ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, освіта неповна середня, пенсіонер,   в силу ст. 89 КК України раніше не судимий засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання за цим вироком з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язано ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з"являтись для реєстрації в ці органи.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що вчинив злочин за наступних обставин.

26 серпня 2005 року близько 18 години ОСОБА_2, за місцем свого проживання АДРЕСА_2 під час сварки, що виникла після того, як співмешканка ОСОБА_3 сама випила пляшку горілки, куплену для спільного вживання за вечерею, захищаючись від ударів рукояткою ножа, які йому завдавала співмешканка, спочатку відштовхнув її, а потім ударив в обличчя. Потім ОСОБА_3 викинула ніж на підлогу, схопила металевий совок і двічі ударила ним по голові ОСОБА_2. Захищаючись від ударів совком ОСОБА_2 підняв з підлоги ніж та перевищуючи межі необхідної оборони, умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 удар цим ножем в область грудної клітки зліва.

В результаті ударів, які наніс ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки зліва, що проникає в плевральну та черевну порожнину з пошкодженням 9 ребра, лівого куполу діафрагми, селезінки, синця в ділянці правої молочної залози, шиї зліва, садна у зовнішнього кута лівого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Після того як ОСОБА_3 упала на підлогу та побачивши на ній кров ОСОБА_2 пішов до сусідів та по телефону викликав "швидку допомогу", яка забрала потерпілу до лікарні. Смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні Лубенської ЦМЛ після проведеної хірургічної операції внаслідок колото-різаної рани грудної клітки, що проникає в плевральну та черевну порожнину з пошкодженням 9 ребра, міжреберних м"язів, судин, лівого куполу діафрагми, селезінки, що супроводжувались масивною крововтратою, геморагічним шоком.

В апеляції помічник Лубенського міжрайонного прокурора просить вирок Лубенського міськрайонного суду від 01.12.2005 року скасувати в зв"язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст.121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржували.

Колегія суддів, провівши часткове судове слідство, заслухавши доповідь судді, виступи прокурора, який підтримав апеляцію та просив скасувати вирок Лубенського міськрайонного суду, засудженого ОСОБА_2 і його захисника - адвоката ОСОБА_1 про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляції приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України підтверджена сукупністю зібраних по справі доказів, які правильно оцінені судом та обгрунтовано покладені в основу вироку.

Кваліфікація злочинних дій засудженого ОСОБА_2 за ст. 124 КК України є правильною.

Суд обгрунтовано прийшов до висновку, що сварка між засудженим і потерпілою виникла в зв"язку з тим, що ОСОБА_3 не дочекавшись, доки співмешканець ОСОБА_2 хазяйнує, сама випила горілку, яку вони придбали і планували розпити разом під час вечері.

Як встановив суд, в ході цієї сварки ОСОБА_3 перша стала наносити удари ОСОБА_2 рукояткою ножа по обличчю та в область вуха, внаслідок чого у нього з рота пішла кров.

Так, з пояснення ОСОБА_2, відібраного 27.08.2006 року, тобто наступного дня після скоєного злочину( а.с. 18 ) слідує, що потерпіла ОСОБА_3 взяла якийсь предмет і ударила ним засудженого в праву сторону обличчя.

Згідно протоколу допиту в якості підозрюваного від 27 серпня 2005 року ( а.с. 23-24 ) ОСОБА_2 пояснював, що потерпіла вдарила його металевим предметом в праве вухо, а потім кулаком в праву щелепу.

Аналогічні показання він давав будучи допитаним під час відтворення обстановки та обставин події злочину 27.08.2005 року ( а.с. 25 ), а також в якості обвинуваченого 29.08.2005 року ( а.с. 32 ).

При проведенні часткового судового слідства апеляційною інстанцією в порядку судового доручення було проведено відтворення обстановки та обставин події скоєного злочину за участю засудженого ОСОБА_2, судово - медичного експерта Несен С.А. в присутності двох понятих ( а.с.23-26 додатку ), в ході якого ОСОБА_2 розповів та показав, як потерпіла ОСОБА_3 першою нанесла йому 2 удари колодкою ножа в праве вухо (а.с.25), Удар совком по голові і як він у відповідь наніс їй удар ножем по тулубу (а.с. 26).

При цьому деякі розбіжності в його показаннях пояснюються складністю в спілкуванні з засудженим ОСОБА_2, який погано чує, що могло спричинити нерозуміння ним запитань, поставлених працівниками міліції.

Факт нанесення потерпілою ОСОБА_3 не менше двох ударів ОСОБА_2 не спростований ні в ході досудового слідства, ні в суді. Даний факт, крім пояснень засудженого, підтверджується висновком судово - медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді садна правої вушної раковини, тім"яної ділянки голови, синця правої щоки, які утворилися від дії тупих твердих обмежених предметів і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 35 ).

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 дійсно сприймав удари, спричинені йому ОСОБА_3 колодкою ножа в ділянку вуха та металевим совком по голові, як реальну загрозу, тому наніс удар ножем захищаючись, хоча і діяв при цьому з перевищенням меж необхідної оборони, в зв"язку з чим підстав для перекваліфікації дій засудженого зі ст. 124 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України не вбачається.

Відповідно до ч. З ст. 61 КК України покарання у вигляді обмеження волі не призначається особам, що досягли пенсійного віку.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2, 1940 року народження і на час постановлення вироку досяг пенсійного віку, що унеможливлює застосування до нього такого виду покарання. Проте ці обставини суд при призначенні засудженому покарання не врахував, а отже порушив вимоги зазначеної вище статті.

Також судом першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України не були враховані пом"якшуючі покарання обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які вказані в обвинувальному висновку і знайшли своє повне підтвердження в ході судового слідства.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до більш м"якого виду покарання у вигляді штрафу, не зазначеного в санкції ст. 124 КК України.

Крім того, урахувавши, що ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, має похилий вік і в силу бездоганної поведінки після скоєного його не можна вважати суспільно небезпечним, тому на підставі ч. 4 ст. 74 КК України він підлягає звільненню від призначеного покарання.

Порушень кримінально - процесуального законодавства по справі не встановлено.

За таких обставин вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання слід змінити, а апеляцію прокурора частково задовольнити.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника Лубенського міжрайонного прокурора частково задовольнити.

Вирок Лубенського міськрайонного суду від 1 грудня 2005 року стосовно ОСОБА_2 змінити.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ст. 124 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 1000 грн.

На підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання.

СУДДІ:

Куліш В.М.    Довгаль С.А.  Лісіченко Л.М.