Справа №11-107/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Рунов
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Доповідач - Крамаренко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Крамаренка В. І.,
суддів - Пархоменко О. М., Захарченка О. П.,
з участю прокурора - Вортоломея М.Ф.
засудженого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
представників потерпілої ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 6 грудня 2010 р. яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, українець
уродженець с. Грицаківка, Сумського
району, Сумської області, мешканець
АДРЕСА_1 раніше не засуджувався
засуджений за ст. 186 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3807 гривень 49 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 25000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 5000 гривень витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 6 травня 2010 року близько 13 годин керуючи автомобілем ВАЗ – 2107 д/н НОМЕР_1та рухаючись по проспекту Курський в м. Суми перед початком зміни руху, під час виконання повороту ліворуч, на вулицю Ковпака знехтував мірами безпеки руху, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі моторолеру ,, GEELY – JL 50 QT – 20 ‘’ під керуванням потерпілої ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів, чим порушив 10.1; 16.13; 1.3 і 1.5 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо – транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи правильність юридичної кваліфікації його дій та призначеного судом йому покарання зазначає, що суд вирішуючи поданий потерпілою цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди стягнув кошти за придбання ліків на її лікування, але при цьому належним чином не з’ясував чи придбані вони саме для лікування потерпілої, в тому числі придбані і за межами України. Окрім цього він вказує, що під час досудового слідства сплатив за лікування потерпілої 13 798 грн., з яких 7420 гривень оплата по догляду сторонньої особи за потерпілою в лікарні, але представники потерпілої не надали ніяких доказів про використання цих коштів за призначенням. Тому він прохає зменшити розмір відшкодування на користь потерпілої моральної шкоди до 15 000 гривень, врахувавши те, що він сплатив 7 420 гривень витрат пов’язаних по догляду за нею. Крім цього він вважає, що суд безпідставно стягнув з нього на користь потерпілої 5000 гривень за надану їй юридичну допомогу адвокатом при розгляді справи.
Тому він прохає вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити та зменшити розмір стягнення у відшкодування моральної та матеріальної шкоди на користь потерпілої. Окремо заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 який підтримав подану ним апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, представників потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які заперечували проти поданої апеляції засудженим, прокурора Вортоломея М.Ф. який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами і в апеляції засудженого ОСОБА_1 не оспорюються, як і кваліфікація його злочинних дій за ст. 286 ч.1 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що пом’якшують покарання.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої про відшкодування на її користь заподіяної моральної шкоди з засудженого, суд на переконання колегії суддів виходив з принципу розумності та справедливості.
При цьому суд врахував моральні, психічні та фізичні страждання понесені потерпілою, як під час, так і після дорожньо – транспортної пригоди, що порушило її звичну нормальну життєву діяльність, та тяжкість вимушених змін в її житті через отримані в наслідок дорожньо – транспортної пригоди травм.
Колегія суддів також вважає, що суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення на користь потерпілої заподіяну їй матеріальну шкоду в сумі 3 807 гривень 49 коп. пов’язану з витратами на придбання ліків для лікування та відшкодування шкоди пов’язаної з пошкодженням моторолера в результаті дорожньо – транспортної пригоди.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що грошові кошти в сумі 7 420 гривень, витрат пов’язаних з доглядом сторонньої особи за потерпілою в лікарні, які він сплатив під час провадження досудового слідства по справі, не можуть бути віднесені до відшкодування матеріальної шкоди, а тому на цю суму повинна бути зменшена сума відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу.
З матеріалів справи вбачається, що вказані кошти були сплачені засудженим добровільно потерпілій на стадії досудового слідства, а тому вказані обставини не були предметом дослідження суду при вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою.
Таким чином вказані обставини свідчать про безпідставність доводів засудженого ОСОБА_1, які викладені в апеляції.
В той же час судом першої інстанції стягнуто з засудженого на користь потерпілої 5 000 гривень витрат пов’язаних з оплатою праці адвоката.
Відповідно до вимог ст. 93 КПК України оплата праці захисника у разі його участі у справі за призначенням, у випадках передбачених ч.4 ст. 47 КПК України, проводиться за рахунок держави на підставі постанови слідчого, судді, ухвали суду.
Дійсно захисник ОСОБА_4 приймав участь у розгляді даної справи як представник потерпілої на підставі укладеної між ними угоди, тобто не за призначенням, а тому понесені потерпілою вказані витрати по оплаті його праці, судом необґрунтовано стягнуто з засудженого, оскільки це не передбачено кримінально – процесуальним законом, а саме ст. 93 КПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає що вирок суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 6 грудня 2010 року відносно ОСОБА_1 в частині стягнення з засудженого на користь потерпілої 5000 гривень витрат пов’язаних з оплатою праці адвоката – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншому судді для розгляду в порядку цивільного судочинства.
СУДДІ:
Крамаренко В. І. Пархоменко О. М. Захарченко О. П.