Справа №22-а-377 Головуючий у суді у 1 інстанції - Таран С.А.
Код категорії 10.3.2 Суддя-доповідач - Дубровна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Дубровної В. В.,
суддів - Ведмедь Н. І., Лузан Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми
на постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 січня 2010 року
у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми про зобов’язання до проведення перерахунку пенсії ,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного України в Ковпаківському районі м.Суми щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2 пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком на 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.. 50, п.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07 листопада 2008 року із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з’ясування обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Вказує на те , що достатні законні підстави для задоволення позовних вимог у суду на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні, рішення прийнято в результаті невірної оцінки доказів, частково без наявності та дослідження відповідних доказів, оцінки та спростування доказів відповідача.
Зазначає , що постановою суду УПФ зобов’язане вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивачу, що суперечить ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Ст. 19 Конституції України, передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці, зобов’язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченими законодавством України .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а постанова суду – залишенню без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач невірно обрахував та виплачує позивачеві пенсію, чим порушує його право на соціальний захист.
Колегія суддів знаходить висновок суду таким, що відповідає зібраним у справі доказам та грунтується на законі.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він є інвалідом II групи безстроково по захворюванню, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Зазначені обставини підтверджуються копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та копією довідки до акту огляду МСЕК № 047781. Він одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.
Статтею 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону інвалідам ІІ групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, що становить 19,91 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність постанови суду першої інстанції.
На думку колегії суддів, постанова суду є законною та обґрунтованою, такою, що узгоджується з доказами, наявними у справі, відповідає нормам матеріального права, і тому підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми відхилити, а постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -