Справа № 0907/2-27/11 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Островський Л.Є.
секретаря: Уєвич Р.Б.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовами ОСОБА_2 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЖЕО № 7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, УЖКГ Івано-Франківського МВК, треті особи —ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, визнання недійсним ріщення МВК, розірвання договору житлового найму, визнання недійсним розпорядження міського голови, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 та треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЖЕО № 7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, УЖКГ Івано-Франківського МВК, треті особи —ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, визнання недійсним ріщення МВК, розірвання договору житлового найму, визнання недійсним розпорядження міського голови, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.
В судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їхні представники свій позов підтримали з підстав, які викладені у їхніх позовних заявах, просили його задоволити.
Представники Івано-Франківського МВК, УЖКГ Івано-Франківського МВК та ЖЕО № 7 зазначили, що будь яких порушень при винесенні рішення МВК та розпорядження міського голови, видачі ордеру ОСОБА_5 та приватизації ним спірної квартири допущено не було, просили в задоволенні позовів відмовити.
ОСОБА_5 в судові засідання не з”являвся, про час та місце слухання справи повідомлявся судовими повістками, про причини неявки суд не повідомив.
ОСОБА_6 заперечила проти задоволення позову зазначивши, що вона є добросовісним набувачем спірної квартири. Просила в задоволенні позову сім”ї ОСОБА_4 відмовити.
Представник прокуратури м. Івано-Франківська, яка виступала в інтересах позивача та третіх осіб, які заявляли самостійні вимоги на предмет спору просила задоволити позов сім”ї ОСОБА_4, оскільки вважає, що при видачі ордеру ОСОБА_5 були порушені права на той час неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Вислухавши сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно ордеру № 0039 від 30.03.1994 року сім”ї ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано у користування АДРЕСА_1, де вони були зареєстровані. 06.06.1998 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перереєструвались з АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, де неповнолітні діти відвідували школу та проживали. У спірній квартирі залишився проживати та зареєстрованим тільки ОСОБА_7, який помер у 2003 році.
Зважаючи на те, що інші члени сім”ї ОСОБА_7 не проживали та не були зареєстровані у спірній квартирі, будь яких вимог з 2003 року по 2005 рік щодо визнання за ними права на користування спірним житлом не ставили, рішенням Івано-Франківського МВК № 15 від 28.01.2005 року спірна, не приватизована та вільна квартири надана ОСОБА_5, куди він поселився згідно ордеру від 10.02.2005 року.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.03.2005 року Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду згідно з розпорядженням міського голови від 18.03.2005 року № 101-р, зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 15.04.2005 року № 4489, власником АДРЕСА_1 став ОСОБА_5
15.04.2005 року ОСОБА_8, яка діяла від імені ОСОБА_5, згідно нотаріально посвідченого доручення від 23.03.2005 року за № 813 —нотаріус ОСОБА_9, відчужила спірне житлове приміщення в користь ОСОБА_6, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу квартири.
На момент укладення договору купівлі-продажу 15.04.2005 року ОСОБА_5 був одноосібним власником АДРЕСА_1, право власності набув шляхом приватизації квартири в порядку реалізації прав згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Однак, в даному випадку до застосування підлягають положення глави 29 Цивільного кодексу України «Захист права власності», зокрема її статей, які регулюють захист прав добросовісного набувача.
У відповідності до вимог ст. 388 ч. 1 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача тільки у певних випадках.
Проте, власником спірної квартири на момент її продажу був ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право власності на неї, з володіння поза його волею квартира не виходила, її в нього ніхто не викрадав, і він нею розпорядився на свій розсуд –продав ОСОБА_6
ОСОБА_6 не знала і не могла знати про права третіх осіб на користування квартирою, а тому є добросовісним набувачем. Такого статусу добросовісного набувача не заперечували і сім”я ОСОБА_7, жодного відношення до дій, пов’язаних із наданням та приватизацією квартири ОСОБА_5, ОСОБА_6 не мала, тому підстав для витребування майна від неї відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в позові сім”ї ОСОБА_7 слід відмовити.
При розгляді даного спору суд також враховує існуючу судову практику у справах зазначеної категорії, зокрема рішення Верховного Суду України від 19.09.2007 року по справі № 6-636св07.
На підставі ст.ст. 215 ч. 3, 388 ч. 1, 391 ЦК України та керуючись ст.ст. 215-218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЖЕО № 7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, УЖКГ Івано-Франківського МВК, треті особи —ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, визнання недійсним ріщення МВК, розірвання договору житлового найму, визнання недійсним розпорядження міського голови, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з часу його проголошення.
Суддя Островський Л.Є.