Справа № 0907/2-1071/11 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року                      Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області   в складі : головуючого судді                                     Островського Л.Є.

секретаря                                                                      Уєвич Р.Б.

адвоката                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_2 до державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_2 звернувся із позовом до державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

          Позивач позов в судовому засіданні підримав і пояснив, що він працював у відповідача на посаді екіпірувальника 2 розряду в оборотному депо м. Івано-Франківська відокремленого підрозділу “Моторовагонне депо Коломия” ДТГО “Львівська залізниця”. 22.04.2010 року наказом № 75 ос він звільнений з роботи за ст. 40 п. 8 КЗпП України (вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника). Звільнення вважає незаконним, оскільки будь яких винних дій, які б стали підставою для його звільнення він не вчиняв, нічого не викрадав.  

          Незаконним звільненням йому заподіяно і моральної шкоди, оскільки внаслідок переживань та стресів він втратив нормальні життєві зв»язки, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, наказ про звільнення у зв»язку із вчиненням крадіжки оголошено на зборах у присутності всього колективу працівників. Моральну шкоду оцінює у 10000 грн.     

          Просить позов задоволити.  

          Представник відповідача позову не визнав, суду пояснив, що звільнення позивача з роботи відбулось з дотриманням норм законодавства, будь яких порушень допущено не було.  

          Просить в позові відмовити.     

          Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до  задоволення з таких підстав:

          Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді екіпірувальника 2 розряду в оборотному депо м. Івано-Франківська відокремленого підрозділу “Моторовагонне депо Коломия” ДТГО “Львівська залізниця”.

          22.04.2010 року наказом № 75 ос позивач звільнений з роботи за ст. 40 п. 8 КЗпП України (вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника).

          Суд вважає, що позивача звільнено з роботи без дотриманням вимог трудового законодавства, зокрема підставою для звільнення працівника з роботи за ст. 40 п. 8 КЗпП України є вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входитьнакладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

          Із представлених суду доказів, зокрема довідок Івано-Франківського міського суду та УМВС України в Івано-Франківській області слідує, що позивач до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Посилання представника відповідача на те, що у день звільнення позивача з роботи постановою суду він притягнений до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області вказана постанова скасована, а провадження у справі закрито за відсутністю в діях позивача складу правопорушення.

          За наведених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

          Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до часткового, оскільки внаслідок безпідставного звільнення позивача з роботи за ст. 40 п. 8 КЗпП України він переніс моральні страждання, втратив нормальні життєві та ділові зв»язки, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, однак сума на якій наполягає позивач є занадто завищеною.  

          На підставі ст. 40 п. 8 КЗпП України,  керуючись ст. ст. 215-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково. Поновити ОСОБА_2 на посаді екіпірувальника в оборотному депо м. Івано-Франківська відокремленого підрозділу “Моторовагонне депо Коломия” ДТГО “Львівська залізниця” з 22.04.2010 року.

          Стягнути з державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” на користь  ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14160 грн. 51 коп., 2000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а разом — 16160 грн. 51 коп.  

          Стягнути з державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” на користь держави 158 грн. 60 коп. державного мита.

          Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 1522 грн. 78 коп. допустити до негайного виконання.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя:                                                                                                      Островський Л.Є.