Справа №22-1511/07 Головуючий у 1 інстанції:
Нікандрова C.O.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Стрелець Л.Г.
Суддів: Давискиби Н.Ф.
Спас О.В.
При секретарі: Вертелецькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006р. ОСОБА_2; звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1., в якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, та на її утримання, яка виникла внаслідок заборгованості з вини відповідача ОСОБА_1., яка станом на 01.04.2006р. складала 2687 грн., за весь час прострочення. У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача суму пені в розмірі 1460,77 грн.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. пеню від суми несплачених аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3в сумі 1460, 77 грн., витрати на правову допомогу в сумі 350 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 7,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1. на доход держави судовий збір в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказане рішення як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2.
Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
2
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що рішенням Василевського районного суду Запорізької області від 07.12.2004 року з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. стягнуто аліменти у розмірі 1А частини з усіх видів доходів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, починаючи з 05.11.2004 року до його повноліття, а також на користь позивачки на її утримання в розмірі 1/4 всіх видів доходів до досягнення дитиною трирічного віку.
Із матеріалів справи вбачається, що з моменту відкриття виконавчого провадження відповідач ОСОБА_1. аліменти сплачував несвоєчасно, внаслідок чого виникла заборгованість за квітень 2006 року - 255,48 грн., травень 2006 року - 261,83 грн., червень 282,99 грн., яка сплачені ним 01.12:2006 року. ;
Відповідно до ст.. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несшіачених аліментів за кожен день прострочення.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно виходив із того, що зазначена заборгованість по аліментам виникла з вини ОСОБА_1. і відповідно до ст.. 196 СК України стягнув з нього неустойку (пеня) від суми несшіачених аліментів за весь час прострочення за період з квітня 2006 року по день фактичної сплати 01.12.2006 року в сумі 1460,77 грн. Розрахунок неустойки (пені) проведений судом першої інстанції у відповідності до вимог закону і наданих суду доказів.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що заборгованість по аліментам утворилася не з вини ОСОБА_1., оскільки він тривалий час не міг влаштуватися на роботу, є необгрунтованою і не може бути визнана тою обставиною, яка б могла звільнити його від відповідальності за прострочення сплати аліментів.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для скасування немає.
Керуючись ст.. 209, п.1 ч.1 ст. 307, ст..ст.308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 12 лютого
2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.