Судове рішення #13694481

      

Апеляційний суд Рівненської області

_________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем       України

         1 березня 2011 року                                                                                           м. Рівне

          Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та матеріалів про адміністративні правопорушення  апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого-судді - Полюховича О.І.

суддів -  Іващука В.Я., Сачука В.І.  

  з участю:  прокурора –  Іванціва М.Р.

  захисника-адвоката –ОСОБА_1

  засудженого -  ОСОБА_2

          розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції  на вирок  Дубровицького районного суду Рівненської області  від 22  грудня 2010 року.          

          Цим вироком, ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в       с. Висоцьк Дубровицького району Рівненської області, житель АДРЕСА_1, з вищою освітою, непрацюючий, одружений, раніше не судимий, громадянин України, має статус потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії,

         -  засуджений за ч.1 ст. 366 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років  позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на строк 1 рік  2 місяці.           На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначено  5 років позбавлення волі  з позбавленням права обіймати  керівні посади на строк 1 рік  2 місяці.

          На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено  іспитовий строк 2 роки  та відповідно до ст. 76 КК України покладено  обов’язок повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне  проживання  без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

          ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, працюючи на  посаді директора Дубровицької автомобільної школи Товариства сприяння обороні України,  будучи службовою особою, вимагав та 22 лютого 2010 року одержав  від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а 5 березня 2010 року  від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 хабар –по 500 грн з кожного –за  включення їх до списків  слухачів  вказаного навчального закладу в групи, які вже закінчували навчання з підготовки водіїв  транспортних засобів категорії «С» та в подальшому видачу свідоцтв про проходження даного навчання.

            Крім того, ОСОБА_2 визнано винним  в тому, що він, будучи службовою особою, вніс до офіційних документів  завідомо неправдиві  відомості –в лютому 2010 року  в своєму службовому кабінеті Дубровицької  автошколи, в  м.Дубровиця Рівненської області по вул..Артеменка  26-А, ОСОБА_2 вніс до листа  Дубровицької  автомобільної школи  ТСОУ на адресу ВРЕР м.Сарни УДАІ УМВС України в Рівненській області  за вих..№96 від 14 грудня  2009 року  відомості про те, що  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зараховані  на навчання  в учбову групу №8 по навчанню водіїв  транспортних засобів  категорії «С», достовірно знаючи, що вказані громадяни на навчання  не зараховувались.

____________________________________________________________________________________

Справа №11-132/11                                                                                                                   головуюча у 1-й інстанції –Сидоренко З.С.

Категорія: ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 368 КК України                                                                                                 доповідач –Полюхович О.І.

ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, 3 березня 2010 року  вніс до офіційного документа,  свідоцтва  НОМЕР_1 та НОМЕР_2,   завідомо неправдиві  відомості про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3  з 2  грудня  2009 року по 9 лютого 2010 року  пройшли підготовку за програмою  водій категорії «С»і на випускних екзаменах  одержали  оцінку «добре».

 

          В поданій на вирок суду апеляції прокурор, який брав  участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати  у зв”язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, призначивши на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2  остаточне покарання за ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 368 КК України  -  п’ять років позбавлення волі  з позбавленням права обіймати  керівні посади строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного майна.

          

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, щодо  постановлення нового вироку, пояснення засудженого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_1, які просять вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляцію прокурора –без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду  про доведеність  винності  ОСОБА_2  у вчиненні зазначених у вироку  злочинах ґрунтується  на доказах, зібраних  у встановленому законом порядку, досліджених у судовому  засіданні, належно оцінених судом та не заперечується у поданій апеляції.

          Колегія суддів вважає, що  суд вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за  ч.1 ст.366 та ч.2 ст.368 КК України.

          Під час апеляційного розгляду справи  істотних порушень  вимог КПК, які б  могли вплинути  на правильність  висновків суду та доведеність  винності  засудженого  не встановлено.

          Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання  підсудного він враховує.

          Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання в достатній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винного та обставини, які пом’якшують його  покарання. Судом першої інстанції при призначенні покарання  вірно враховано, що ОСОБА_2 вчинив злочини вперше, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, є інвалідом ІІІ групи, одружений,  щиро кається, активно сприяв розкриттю злочинів, враховано стан його здоров’я   і застосовано ст..75 КК України, звільнено від призначеного покарання з випробуванням.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_2  не є явно несправедливим внаслідок м’якості, а тому в задоволенні апеляції прокурора       необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                У Х В А Л И Л А:

Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 22 грудня 2010 року щодо засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.368 КК України  залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.

                                                       Судді:


О.І.Полюхович _____________ Сачук В.І. ______________   Іващук В.Я. ________________

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація