Справа № 1-78/11                                                                                                                                                                                    ВИРОК

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   23.02.2011                                Здолбунівський районний суд Рівненської області

          в складі: головуючого судді                                        Мішури В.С.

                         при секретарі                                                Парфенюк  Т. А.

          за участю: прокурора                                                 Бабича І.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів кримінальну справу по обвинуваченню

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Василівка Вовчанського р-ну Харківської області, із середньою освітою, розведеної, на утриманні двоє неповнолітніх дітей; не працює, раніше не судимої, мешканки АДРЕСА_1

          у  вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1  ст. 185 КК України, суд –

У  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

           Близько 20 год.30 грудня 2010 року ОСОБА_1, перебуваючи у будинковолодінні АДРЕСА_2 таємно викрала  мобільний телефон  «Нокія 3510і»вартістю 186,26 грн. та  сім-карту вартістю 25 грн., які належали ОСОБА_2

          Загальна сума збитку становить 211,26 грн.

          Вину у вчиненні злочину в судовому засіданні підсудна  визнав повністю і зізналася, що близько 20 год. 00 хв. 30 грудня  2010 року знаходилася  в житловому будинку потерпілої,  що по вул. Шосова, 144 в с. Здовбиця Здолбунівського району, звідки таємно викрала мобільний телефон.

          Його вартість не оспорює. Кається у вчиненому, просить суворо не карати.

          Про обставини викрадення підсудною мобільного телефону потерпіла дала показання  в ході досудового слідства (а. с. 17), з якими повністю погодилась підсудна.

          За клопотанням підсудної та згодою  представника державного обвинувачення  суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються згідно вимог ст. 299 КПК.

          Суд переконався у тому, що підсудна  правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню і нею не заперечуються, сумніву  у добровільності та істинності її позиції немає. Їй роз’яснено, що вона при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи буде позбавлена можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудна  настояла на істинності своєї позиції у визнанні вини  і викладених обставинах справи.

          Дії  ОСОБА_1 суд кваліфікує  за ч. 1 ст. 185 КК України тому, що він таємно викрав чужу майно.

          Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, обставини  

                                                                                                                                                   -2-

справи та особу підсудної.

          Нею вчинено  злочин невеликої  тяжкості.                                                                                                                                           

          Визнання вини та каяття, сприяння розкриттю злочину, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей  обставини, що пом’якшують її відповідальність

          Обтяжуючих вину обставин, суд не встановив.

          Підсудну по місцю проживання  характеризують позитивно (а. с. 34).  

          Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд вважає, що її виправлення та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства. Покарання доцільно призначити не пов’язане з позбавленням волі в межах санкцій інкримінованих йому злочинів.

                    Судові витрати  та речові докази по справі відсутні.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК, суд –

з  а  с  у  д  и  в  :

          ОСОБА_1   визнати винною у вчиненні злочину та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України – 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

          Запобіжний захід до набрання чинності вироком залишити попередній –підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

          Суддя