АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-1611/ 2006                        Головуючий по 1-й інстанції

Таранкова І.М. Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22   червня    2006 року                      м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В. Суддів  Абрамова П.С., Лобова О.А. При секретарі Адамській О.А. З участю

Позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 третьої особи ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2

на   рішення Комсомольського міського суду    Полтавського області від 17 квітня 2006 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та визначення порядку користування жилим приміщенням

треті особи- ОСОБА_3 , КЖЕП «Веста-Сервіс».

судова колегія, заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2005р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до колишнього чоловіка -ОСОБА_2., з яким перебувала в шлюбі з 1983р. по червень 2004р., та просила визнати його втратившим право користування жилим приміщенням в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1  посилаючись на те, що він з 20 червня 2004р. без поважних причин в ній не мешкає, має іншу сім"ю.

ОСОБА_2 в серпні 2005р. звернувся з зустрічним позовом про вселення у вказану квартиру та визначення порядку користування спірною квартирою. Вказував, що не знав про розірвання шлюбу. З 20 червня 2004р. він поїхав на роботу до Красноярського краю РФ, де працевлаштувався і з 26 червня по 16 грудня 2004р. працював у золотовидрбувальній компанії „Полюс".

В березні 2005р. ОСОБА_1 забрала у нього ключі від квартири і він вимушений був переселитися на тимчасове проживання до сестри.

Просив вселити його в квартиру та виділити в користування кімнату 10,48 кв.м, а ОСОБА_1 з сином та дочкою інші дві ізольовані кімнати площею 17,8 та 17,39 кв.м., коридор,туалет ,ванну кімнату та кухню залишити в спільному користуванні.

В січні 2006р. ОСОБА_1   змінила підстави   свого позову та просила визнати ОСОБА_2. втратившим право користування жилим приміщенням в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 на підставі ст. 107 ЖК України з дня його вибуття - з 4 березня 2005р. з цієї квартири на інше постійне місце проживання - АДРЕСА_2 .Зазначала, що відповідач добровільно при дітях віддав ключі від квартири та забрав усі свої речі (а.с.39).

Рішенням Комсомольського міського суду від 14 лютого 2006р. позовні вимоги ОСОБА_1    задоволені повністю, та ОСОБА_2 визнаний втратившим право користування жилим приміщенням в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з 04 березня 2005р.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. про вселення відмовлено.

Додатковим рішенням Комсомольського міського суду від 17 квітня 2006р. відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2. про визначення порядку користування жилим приміщенням в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити повністю його зустрічний позов. Вважає, що суд неповно з"ясував обставини справи.

ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких спростувала доводи апеляційної скарги та просить рішення міського суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав :

Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 зареєстровані сторони по справі та їх діти - ОСОБА_3,. та неповнолітня ОСОБА_4.Враховуючи   покази третьої особи ОСОБА_3 та свідків, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 з   04 березня 2005р. втратив право користування жилим приміщенням в спірній квартирі   у зв"язку з виїздом на інше постійне місце проживання, куди забрав і перевіз всі належні йому речі та ті, які вважав за необхідне забрати.

Між тим, суд не з»ясував статус АДРЕСА_3, куди перейшов жити ОСОБА_2, чи є ця квартира його постійним місцем проживання та чи погоджуються на це власники (або користувачі) вказаної квартири, хто в ній постійно мешкає.

Зважаючи на те, що  таким чином зачіпаються інтереси цих власників (або користувачів) вказаної квартири, суд  не залучив їх до участі в справі, зокрема, ОСОБА_5

Не залучивши до участі всі належні сторони, суд не заслухав їх пояснень, не з»ясував їх ставлення до позовних вимог та не дав їм належну оцінку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.

Керуючись ст.ст. 303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Комсомольського міського суду Полтавського області від 17 квітня 2006 року скасувати, направивши справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.