Справа № 22-ц-1231 2006р.                                            Головуючий у 1-й інстанції - Бойко В.Б.

Категорія - 39                                                                    Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

іменем    України

17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Смирнової Т.В.,

суддів              -   Рибалки В.Г., Хвостика С.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну

справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року

у  справі  за  позовом   ОСОБА_1  до   Відкритого  акціонерного

товариства ВАТ «Сумихімпром», третя особа: Управління Пенсійного фонду України в

Зарічному районі  м.  Суми,  про  спонукання щодо  видачі довідки про підтвердження

пільгового стажу, -

встановила:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 03.06.1965 р. перебував в трудових відносинах з ВАТ «Сумихімпром» працюючи на посадах ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3.

01.04.1992 р. позивач звільнився з підприємства у зв'язку із досягненням пенсійного віку. З 09.04.1991 р. позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах, при неповному пільговому стажі, на підставі довідки, яка підтверджує такий стаж.

Посада позивача була передбачена штатними розкладами відділу технічного нагляду.

Посадовою інструкцією передбачалось, що за позивачем закріплювались при здійсненні контролю певні цехи підприємства з визначеною групою обладнання у них. Позивач безпосередньо підпорядковувався начальнику відділу, за його вказівкою зобов'язаний був виконувати роботи і на інших об'єктах. Таким чином, ОСОБА_1. періодично відвідував цехи із шкідливими умовами праці, проводив там лише частину робочого часу, на умовах повного робочого часу в них не працював. Наказів по підприємству щодо направлення позивача на роботу в зазначені цехи немає. В цехах основного виробництва він виконував контролюючі функції, що частково співпадали з функціями окремих штатних працівників цих цехів.

За таких обставин місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що він працював повний робочий день в шкідливих умовах праці, а тому має право на пенсію на пільгових умовах, були предметом розгляду в суді першої інстанції і обґрунтовано спростовані судом.

Посада позивача не передбачена у Списках № 1 чи № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких надавала право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, і які були чинними на час виходу ОСОБА_1. на пенсію. Вказані списки є вичерпними і не містять будь-яких застережень чи виключень. Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Рішення суду відповідає ст.ст. 13, 62, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 49 КЗпП України, постанові КМУ № 442 від 01.08.1992 р., Постанові Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р.

Доводи апелянта про протилежне, на думку колегії суддів, є безпідставними.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.