Справа № 2-а-10.3.1-92/11
Татарбунарський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2011 р. Cуддя Татарбунарського районного суду Одеської області Семенюк Л.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про зобов’язання вчинення дій по нарахуванню виплат дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
09.02.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про зобов’язання вчинення дій по нарахуванню виплат дітям війни 30% надбавки до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004, який введено в дію з 01.01.2006 року, він належить до категорії громадян України “дитина війни” і, на підставі ст. 6 вказаного Закону вважає, що має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. На цих підставах позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі з заявою провести перерахунок йому пенсії. Однак, в задоволенні даної заяви йому було відмовлено. Позивач вважає таку відмову, Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі у підвищенні йому пенсії, протиправною та просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну соціальну державну допомогу за 2010 рік в сумі 2269,44 гривні.
Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду від 14.02.2011 року судовий розгляд даної адміністративної справи проводиться в порядку скороченого провадження згідно ст.183-2 КАС України.
Представник відповідача подала до суду заперечення на позовні вимоги, в яких вказала, що пенсія позивачу нараховується та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства, а тому у задоволенні позову просила відмовити за безпідставністю. Підтвердила, що позивач наділений правовим статусом дитини війни і отримує підвищення до пенсії як дитина війни, також вказала на втрату позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає правові підстави для часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, позивач визнаний дитиною війни, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією посвідчення за НОМЕР_1
Згідно зі ст.6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 2 ст. 3 даного Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З 01.01.2008 року згідно Закону від 28.12.2007р. “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та п. 2 ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.
Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, тобто - положення п. 28 розділу 11 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п.6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.
Проте, всупереч вимогам Закону і рішенням Конституційного Суду України, абзацом 1 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
В зв’язку з цим, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок підвищення пенсії, з урахуванням вище зазначених рішень та вимог закону, на що отримав відмову в перерахунку підвищення йому пенсії, як дитині війни (а.с.6).
Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 “Про незалежність судової влади” не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
В ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” від 23.02.2006 зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ухваленому 30.11.2004 у справі “Бакалов проти України”(і Кечко проти України), Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату бюджетних коштів, тому посилання відповідача на відсутність коштів, не може бути підставою, для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей”.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивач з даним позовом до суду звернувся 09.02.2011 року та просить суд нарахувати та виплатити йому щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни за 2010 рік, то відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України, позов в частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни підлягає до задоволення саме з 09.08.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.
У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вищевказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за відповідний період.
Виходячи з наведеного, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог і відновити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності УПФУ в частині не проведення нарахування та виплати йому підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України № 2195-ІV, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону № 2195-ІV, зобов’язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоотримані суми такого підвищення з 09.08.2010 року по 28.02.2011 року – день вирішення справи судом.
Відповідно до ч 1. ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, на користь позивача підлягає стягнення в якості відшкодування судовий збір.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”від 23.02.2006 року, рішеннями Європейського Суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі (Бакалов проти України) , ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 105, 121, 158-162 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про зобов’язання вчинення дій по нарахуванню виплат дітям війни –задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.08.2010 року по 28.02.2011 року - протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.08.2010 року по 28.02.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Семенюк