Справа № 2-130/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24  січня 2011 року                                   Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області     в складі:         головуючого  судді                        Мозгової О.А.

                                                           при секретарі                                   Матвєєвій  О.І.

                                                           з участю представника  позивача  ОСОБА_1

                                                           представника відповідача               Калюжного В.М.

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в залі суду м.Золотоноша цивільну справу за позовом  ОСОБА_3  до   публічного акціонерного  товариства  «Ерсте  Банк »про  зміну  умов  договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року , -

В С Т А Н О В И В :

До  суду  звернувся  ОСОБА_3 з  позовом до публічного акціонерного  товариства  «Ерсте  Банк»  про зміну  умов  договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року ,   мотивуючи  свій позов  тим,  що  05.02.2008   року   між  ним  та   ВАТ      «Ерсте   Банк»  було   укладено кредитний договір  №  014/2061/3/09804   ,   на  загальну суму  42700 доларів США,  на період до 04 лютого 2018 року.  Позивач повернув  відповідачу 1/7 частину заборгованості за даним кредитним договором в сумі , що  становить по над 8 000 доларів США.  25.05.2010 року відповідач по  справі  - ПАТ      «Ерсте   Банк»   звернувся з позовною заявою до Золотоніського міськрайонного суду з  позовом про стягнення боргу за договором кредиту  з позивача  по  справі. Позивач  вважає, що він до останнього часу справно виконував взяті на себе зобов'язання перед відповідачем, але у зв'язку з світовою економічною кризою, яка вплинула в цілому на Україну та потягла за собою погіршення удових відносин, що фактично та суттєво вплинуло на його заробіток, тобто у  позивача виникли фінансові труднощі з незалежних від нього причин, і він тимчасово не зміг виконати повністю свої зобов'язання перед відповідачем.   Позивач вів перемови з представниками відповідача, щодо ситуації,  яка склалася, але порозуміння не було досягнуто, хоча він  і  на  даний час не відмовляється поступово гасити виниклу заборгованості щомісячно, до повного розрахунку. Але, всупереч всім перемовинам стосовно добровільного погашення заборгованості , відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.  Відповідно до п. 1.1.  та  п. 2.1. договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року відповідач надав позивачеві грошові кошти на споживчі цілі в сумі 42 700(сорок дві тисячі сімсот) доларів США 00 центів зі сплатою 13,5 % ( тринадцять цілих п'ять сотих) процентів відсотків річних, в розмірі та порядку,  визначених  вищезазначеним  договором кредитування.  На  час  підписання договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  між  сторонами  по  справі  курс валюти - долара США  до  української  гривні складав 5  гривень  05 копійок  за   1   долар  США  , це вбачається із заяви  на   видачу  готівки  №   180024937   від  05.02.2008  року (  215635 / 42700 = 5,05 ). Приблизно такий же курс валюти стабільно існував і до укладення цього кредитного договору і ніщо не передбачало різкої зміни курсу валют на валютному ринку України, тому позивач не міг передбачити виниклу ситуацію, що утворилася на внутрішньому валютному ринку України, а саме таке різке підвищення курсу  валюти.  Станом  на 22.10.2010 року Національний Банк України встановив офіційний курс долара США до національної валюти гривні на рівні - 7, 92 грн. за 1 долар США, що взагалі є нонсенсом, тобто курс валют різко збільшився майже у двічі, що є істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладенні  договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  між  сторонами  по  справі. Позивач  зазначає,  що якби  міг передбачити таке різке підвищення курсу валюти, то взагалі не укладав би вказаний договір,  оскільки  його заробіток  обраховується  у національній валюті України - гривні, яка не прив'язана до курсу долара США на валютному ринку.  Позивач  вважає,  що вищенаведене  надає йому  право   у  відповідності  до  ст.   652   ЦК України на зміну  умов  договору кредиту у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладення договору,  а  тому він  змушений  звернутися  до  суду  з  даним  позовом.

В  судовому  зсіданні позивач  та  його  представник наполягали  на задоволенні  позовних  вимог , просили  суд  постановити  рішення  ,  яким  внести зміни до договору кредиту № 014/2061/3/09804 укладеного 05.02.2008 року між  ОСОБА_3 та відповідачем відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк»в особі ОСОБА_5, а саме - змінити п.   1.3.  Договору кредиту № 014/2061/3/09804 укладеного 05.02.2008 року,  виклавши його в такій редакції: «3 25 жовтня 2010 року повернення Кредиту та сплата відсотків буде здійснюватися в національній валюті України - гривнях, по курсу 1 долар США = 5,05 грн. в наступному порядку: щомісячно рівними частинами по 650,21 доларів США до «10»числа кожного місяця включно, починаючи з 25 жовтня 2010 року, до повного виконання зобов'язань».

В судовому  засіданні  представник  відповідача заперечив  проти задоволення  позовних  вимог  позивача  та  просив   суд   йому відмовити  в  задоволенні позовних  вимог, оскільки позивач по  справі  ОСОБА_3 погодився з валютними ризиками, які на нього поклалися в зв'язку з отриманням кредитних коштів в іноземній валюті , повинен  був  передбачити можливість девальвації національної валюти щодо валюти отримання кредиту та усвідомлював про їх настання  та  підписав договір кредиту № 014/2061/3/09804 від 05.02.2008  року.

Суд  , вивчивши  матеріали  справи,  заперечення  відповідача  ,  приходить  до  висновку,  що  позов   ОСОБА_3  до   публічного акціонерного  товариства  «Ерсте  Банк »  про  зміну  умов  договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року не  знайшов  свого підтвердження  в  судовому  засіданні,  а  тому  позивачу  необхідно  відмовити  в  його  задоволенні  з  наступних  підстав :

- договір  кредитування № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  укладений  між  позивачем  по  справі  та  відповідачем   ВАТ «Ерсте   Банк»в  особі  ОСОБА_5,  повноваження  якого  стверджені   довіреністю  ,  посвідченою  приватним  нотаріусом Черкаського міського нотаріального  округу   ОСОБА_6   від 03.07.2007  року;

-  відповідно  до  Свідоцтва  про  державну реєстрацію серії  А01 № 303689  відкрите  акціонерне  товариство «Ерсте Банк» змінило  своє  найменування  на публічне акціонерне  товариство  « Ерсте  Банк »  ;

-  позивач  по  справі  ОСОБА_3  ознайомлений  та  згідний   з  умовами   кредитного  договору  № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  , про  що  свідчить  його  особистий  підпис  на даному  договорі ;

          -  позивач  до 20.05.2010  року сплачував  кошти  згідно  даного  кредитного  договору  та  не  ставив  питання  про  зміну  умов  даного  договору ;

-  відповідно до п.7.1. кредитного договору № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  позичальник має право порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитом (строків повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів) у разі виникнення фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин. Таке звернення повинно бути направлено кредитору в письмовій формі - рекомендованим листом не менше, ніж за 15 днів до настання терміну платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.  Але, як встановлено  в  судовому  засіданні,  відповідач сам пропонував позивачеві  реструктуризувати заборгованість по кредиту, але позивач і не з'явився до відповідача для вирішення  даного  питання,   про  що  свідчить контрольний лист реєстрації телефонних дзвінків позичальнику,  копія  якого  додана  до  матеріалів  справі.  Крім  того,  перенесення строків платежів за кредитом відповідно до кредитного договору є правом, а не обов'язком відповідача  ;

                    - частина 2 ст. 652 ЦК України визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Суд не  застосовує  дану норму для надання правової оцінки обставин справи,  оскільки під час підписання кредитного договору № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року  позивач  по  справі ОСОБА_3  був повідомлений про валютні ризики, які на нього поклалися після отримання кредиту від відповідача, що  зазначено  в  додатку  №1   до кредитного договору № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року , де говориться  ,  що  валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе позичальник,  а  також вказується, що витрати, пов'язані з купівлею або продажем валюти здійснюється за рахунок коштів позичальника за тарифами (курсами валют), що будуть діяти в Банку на момент здійснення відповідної операції. Банк визначає валютний курс, за яким буде здійснюватися конвертація валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним, відповідно з поточним (готівковим або безготівковим) ринковим курсом. Розмір комісій, який може встановлюватися Банком при конвертації валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та відсотками за користування ним визначатиметься Тарифним комітетом Банку, виходячи з аналізу вартостей аналогічних банківських послуг, які діють на банківському ринку України  ;

- підписавши додаток  №1   до кредитного договору № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року позивач усвідомлював всі ризики, які на нього поклалися згідно з Кредитним договором,  своїм  підписом він  виразив згоду з його пунктами, жодних заперечень не висловлював та не зазначав ,  а  тому  суд  вважає,  що він погодився з валютними ризиками, які на нього поклалися в зв'язку з отриманням кредитних коштів в іноземній валюті (передбачав можливість девальвації національної валюти щодо валюти отримання кредиту) та усвідомлював про їх настання ;

-  посилаючись на ч.2. ст. 652 ЦК України позивач не довів існування усіх чотирьох умов одночасно а  саме,  що  :

1)          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)          зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона ;

Тому суд вважає  за  неможливе  застосування  норм  цієї статті та внесення змін до кредитного договору  з підстав  істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.    Відповідно  до ч. 2 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах ;

- позивач в  позові посилається на п.1. ст.192  ЦК  України , що єдиним законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня при  цьому він  не  звертає  увагу  на  зміст    ч.2  даної  статті ,  де  зазначено  ,  що  іноземна  валюта  може  використовуватися  в  Україні   у  випадках  і  порядку, встановлених  законом ;

- порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлені Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який має силу та статус закону. Згідно ст. 2 Декрету резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції (в т.ч. операції, пов'язані з переходом права власності на іноземну валюту та зобов'язання, предметом яких є іноземна валюта) з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України ;

-  відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит –це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Під коштами в Законі України "Про банки і банківську діяльність" розуміються як гроші у національній валюті, та і у іноземній валюті чи їх еквівалент ;

- згідно  з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 , поточні рахунки в іноземній валюті як юридичних, так і фізичних осіб використовуються без будь-яких обмежень для погашення кредитів в іноземній валюті (у тому числі процентів, комісійних, неустойки ;

-  Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281, передбачено право фізичних та юридичних осіб купувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зобов'язань за кредитними операціями та платежами за цими операціями (проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо) в іноземній валюті на підставі: заяви про купівлю іноземної валюти та оригіналу кредитного договору (договору позики), що підтверджує потребу виконання юридичною/фізичною особою зобов'язань в іноземній валюті (включаючи проценти, комісійні винагороди, неустойки тощо), та його копії.

          Виходячи  з  вищевикладеного,

керуючись ст.ст.212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 192, 228, 651-654 ЦК України,  Законом  України  «Про банки  та  банківську  діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281  суд , –

ВИРІШИВ:

ОСОБА_3  в  задоволенні  позовних  вимог   до   публічного акціонерного  товариства  «Ерсте Банк»  про зміну  умов  договору  кредиту № 014/2061/3/09804  від 05.02.2008  року -  відмовити  повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд сторонами по справі  шляхом  подачі  апеляційної скарги протягом  десяти   днів з  дня   його  проголошення.

Суддя:                                                                                                    Мозгова О.А.

Повний  текст  рішення   виготовлено та  підписано  28 січня 2011  року