Справа № 11а-756 2006 р. Категорія: 185ч.2,307КК України
Головуючий в 1 інстанції - Сімчук С.Б. Доповідач: Буженко Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсоської області в складі:
головуючого - Годуна В.А.;
суддів: Буженко Н.В.;
Черствої Є.О.; з участю прокурора - Литвиненка О.О.;
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хероні кримінальну справу за прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок місцевого Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2006 року;
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше, згідно до ст. 89 КК України - не судимий,
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на два роки обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід - тримання під вартою змінено на підписку про невиїзд та звільнено його з під варти.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 17 жовтня 2005 року близько 13.00 години в АДРЕСА_1 Білозерського району, перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння разом з іншими особами з громадського пасовиська викрав теличку, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_2 на суму 4800 грн.
В апеляції прокурор, що брав участь у розгляді справи, вважає, що покарання, призначене ОСОБА_1 не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, тобто є занадто м*яким, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років обмеження волі.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію,вислухавши пояснення засудженого, який просив залишити вирок без змін та в останньому слові просив не позбавляти його волі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.
Висновок суду щодо доведенності винності ОСОБА_1 в скоєнні злочину, за який він засуджений є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується сукупністю зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказів.
Так, винність ОСОБА_1, крім визнавальних поясненнь засудженого, підтверджена показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ін., протоколами оглядів місця події, речових доказів, явкою з повинною (а.с.7, 10, 51).
Таким чином, судова палата вважає, що суд всебічно і повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, злочинні дії ОСОБА_1 правильно кваліфікував за ст. 185 ч.2 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1 судом врахована ступінь тяжкості злочинного діяння, відношення його до скоєнного злочину, визнання вини, явка з повинною, відшкодування збитків, а також характеристика його особистости, скоєння злочину в стані алкогольного сп*яніння, та правильно визначена міра покарання із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України. Посилання прокурора в апеляції на нібито підвищену небезпечність особистості ОСОБА_1 судова палата вважає безпідставними, тому підстав для зміни призначенного покарання засудженому ОСОБА_1 судова палата не вбачає.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку щодо ОСОБА_1 по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок місцевого Білозерського районного суду від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без змін.