Справа № 11-а 770 2006р.                                                        Головуючий у 1-й інстанції Єйбог І.М.

ст. 121 ч.2 КК України                                                              Доповідач Ковальова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: судді Годуна В.А.

Суддів : Ковальової Н.М., Раєнка В.И.

З участю прокурора Литвиненка О.О.

Засудженого ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_11970 р.н. на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26.06. 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1, 1970 р.н. в силу ст.89 КК України не судимий, засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на сім років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою. Строк відбуття покарання відраховується з 25.01.2006 року.

Стягнуто судові витрати.

ОСОБА_1 визнаний винним й засуджений судом за те, що перебуваючи в АДРЕСА_1 в м. Каховка, 4 січня 2006 року, близько 23.15 год., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, в ході сварки з ОСОБА_2, наніс останньому умисні удари руками по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, від яких наступила смерть потерпілого.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи кваліфікацію вчиненого, просив пом"якшити покарання, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, застосувавши ст 69 КК України, урахувавши пом"якшуючі вину обставини.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, підтримавшого апеляцію, та його останнє слово, де просив пом"якшати покарання, висновок прокурора про залишення вироку, як законного і обгрунтованого без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Як вбачається з протоколу судового засідання, кримінальна справа розглянута судом у скороченому варіанті відповідно до вимог ст. 299 КПК України, оскільки підсудним вина у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, була визнана повністю, і фактичні обставини ніким не оспорювались.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу і всі обставини справи, а також пом"якшуючі вину обставини, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, та призначив йому покарання необхідне й достатнє, для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України, як того просить засуджений, колегія суддів не вбачає.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 26.06. 2006 року щодо нього - залишити без змін.