Справа № 22ц-1058
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
- головуючого судді: Леванчука О.М.,
- суддів: П'єнти І.В., Талалай О.І.,
- при секретарі: Товкан І.І.
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Старокостянтинівської районної державної адміністрації, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1058 за апеляційною скаргою позивача на рішення Старокостянтинівського районного суду від 20 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, Старокостянтинівської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звертаючись в суд з вказаним позовом зазначив, що за усною домовленістю з іншими спадкоємцями його батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме дружиною та дочкою, він оформлює спадщину на право на земельну частку (пай). Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що спадкодавець з 01 липня 1997 року по 2002 рік включно працював, а отже і був членом в КСП імені Леніна с. Воронківці Старокостянтинівського району. Разом з тим 15 січня 2000 року зборами колгоспників було прийнято рішення про те, що члени кооперативу, які не отримали земельних сертифікатів, мають право на його отримання при відпрацюванні п’яти років в господарстві за умови виробітку щорічно встановленого мінімуму трудової участі. За життя ОСОБА_3 звертався із заявою про виділення земельної частки (паю), однак йому було відмовлено, так як паювання земель проводилось у 1995
______________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Завадська О.П. Справа № 22ц-1058
Доповідач: Леванчук О.М. Категорія № 37
році. Оскільки його батько відпрацював у господарстві більше п’яти років, був інвалідом ІІ групи, але виробляв встановлений мінімум, тим більше, що в 2000 –2002 роках цей мінімум був відмінений, вважає, що він набув права на земельну частку (пай), яке в порядку спадкування переходить до нього.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 20 грудня 2010 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, в обґрунтування цих вимог вказує на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення по справі, висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того ОСОБА_1 вказує що ОСОБА_3 був членом КСП. імені Леніна і на підставі рішення зборів набув право на земельну частку (пай), оскільки працював в господарстві більше п’яти років. Також вказує, що він є спадкоємцем, разом проживав з ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, а тому має право на майно батька, в тому числі і на пай, який ОСОБА_3 не було виділено.
Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача Старокостянтинівської районної державної адміністрації, обговоривши доводи апеляційної скарги та з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вирішила - апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно даних його трудової книжки та архівного витягу з протоколу № 5 засідання правління КСП імені Леніна с. Воронківці Старокостянтинівського району з 01 липня 1997 року по 2002 рік він працював на посаді завідуючого майстернею КСП імені Леніна, яке потім реорганізовувалось в СВК «Случ»та СТОВ «Случ».
Згідно даних довідки управління Держкомзему у Старокостянтинівському районі за № 5-1-7/1395 від 25 грудня 2009 року розпаювання землі КСП імені Леніна проводилось в 1995 році, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю від 15 листопада 1995 року серія ХМ № 024.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 відсутній в списках громадян, які отримали право на земельну частку (пай) до даного Державного акта.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 01 липня 2002 року подав заяву до СТОВ «Случ»про виділення йому земельної частки (паю), так як він відпрацював 5 років, проте йому було відмовлено в задоволені клопотання, данні про оскарження ОСОБА_3 відмови в справі відсутні.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Таким чином аналіз законодавства свідчить про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є певна особа.
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_3 не був включений до списку, що додається до Державного акта, а тому не набув права власності на земельну частку як на момент видачі акту так і на момент смерті.
Судом вірно встановлено фактичні обставини справи дана їм. правильна оцінка а того висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.
Доводи скарги не спростовують висновки суду першої інстанції а тому колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду відсутні.
Одночасно колегія суддів відмічає, що данні про членство ОСОБА_3 в названих колективних підприємствах в справі відсутні.
Разом з тим колегією суддів встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 неправомірні і в позові йому відмовлено законно та обґрунтовано. В зв’язку з цим зайвим є посилання суду першої інстанції, як на одну з підстав відмови в позові, на пропуск позивачем строків позовної давності, а тому колегія суддів вважає що це посилання слід виключити з мотивувальної частини рішення.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на пропуск строку позовної давності як на підставу відмови в позові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: