АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-742
Категорія ст. 185, 15, 186 ч.З КК
Головуючий в 1 інстанції Волвенко 0.1. Доповідач Грушицький А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
головуючого судді Годуна В.А.,
суддів Заіченко В.Л., Грушицького А.,
з участю прокурора Литвиненко О.О.,
розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2, на вирок місцевого Генічеського районного суду від 19 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше судимого 28.11.2003 р. Новокаховським міським судом за ст. ст. 185 ч.З, 263 ч.2 70, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч. З ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі,
за ст. ст. 15 ч. З, 186 ч. З КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 4 роки 6 \ місяців позбавлення волі,
відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 28.11. 2003 року, і остаточно призначено покарання на 5 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально - виконавчої установи.
Як встановив суд, 10 червня 2005 року, близько 22.00. год. на території бази відпочинку «Арабатська Стрілка» у АДРЕСА_1 Генічеського району, ОСОБА_1, таємно проник в житловий будиночок № 21 з метою вчинення крадіжки, однак будучи зненацька поміченим потерпілим ОСОБА_3 на місці злочину, і усвідомлюючи це, з метою відкритого викрадення майна, застосовуючи фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, намагався заволодіти майном потерпілого на загальну суму 250 грн., але не зміг довести свій злочинний намір до кінця, з причин, що не залежали від його волі в силу активних дій з боку ОСОБА_3
10 червня 2005 року, близько 23.00. год. на території бази відпочинку «Арабатська Стрілка» у АДРЕСА_1 Генічеського району, ОСОБА_1, таємно, з корисливих мотивів, проник в житловий будиночок № 158, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 1 032, 39 грн.
У своїх апеляціях засуджений ОСОБА_1, і адвокат ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність у справі достовірних доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, просять вирок скасувати, а справу провадженням закрити.
Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора на підтримку своєї апеляції, перевіривши матеріали справи, і обговоривши доводи апеляцій, судова палата приходить до слідуючого.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об"єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами. І, зокрема, його винність підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_3, який на досудовому слідстві впізнав ОСОБА_1, як особу що вчинила злочин, і в судовому засіданні повністю підтвердив свої показання; потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив факт вчинення злочину засудженим; свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які безпосередньо затримали ОСОБА_1, при якому було виявлені чужі речі.
Отже твердження у апеляціях засудженого та адвоката ОСОБА_2, про відсутність у справі достовірних доказів винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину є безпідставними.
Твердження у апеляції про те, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про невірну оцінку судом зібраних у справі доказів є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Давши належну оцінку доказам, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ст. ст. 15 ч. З, 186 ч. 3; 185 ч. З КК України.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового і судового слідства не допущено порушень кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
Відсутні й дані які б свідчили про упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 на стадії ведення досудового слідства, а також в суді.
Підстав для скасування вироку, з мотивів наведених у апеляціях засудженого ОСОБА_1 та Адвоката ОСОБА_2, судова колегія не вбачає.
Виходячи з наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок місцевого Генічеського районного суду від 19 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Головуючий :
Судді: