Справа № 2-183/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011р. Суворовський  районний  суд м Херсону в складі

головуючої судді                         Колєсніченко Т.Є.

при секретарі                               Бірюковій І.Г.

за участю адвокатів                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув  в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_5 про розподіл майна та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_5 про розподіл майна-, -

встановив:

                    ОСОБА_6  звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 27.08.2004р. він уклав шлюб з ОСОБА_4 Дітей від даного шлюбу не мають. В липні 2009р. шлюбні відносини з останньою були припинені, сторони проживають окремо. В період шлюбу сторони придбали автомобіль Ніссан д.н. НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_2( в кредит) а також меблі та побутову техніку. Загальна вартість сумісного майна складає 341 812грн. та борги третім особам – 176000грн. У зв»язку з тим, що сторони між собою  у добровільному порядку не можуть розділити спільно нажите майно, просить суд  розділити між ними сумісне майно, виділивши йому автомобіль, меблі для кухні та 2\3 частини вказаної квартири, а у власність відповідача інші меблі та побутову техніку.  Судові витрати стягнути з відповідача.

               ОСОБА_4 на тих же підставах й за тих самих обставин звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1\2 частину спірної квартири, автомобіль та частину меблі та побутової техніки, зокрема: меблі для кухні, диван та два крісла, музичний центр, холодильник, телевізор, пральну машинку.

                В судовому засіданні  представник позивача за дорученням ОСОБА_1  позов підтримала на підставах в ньому зазначених а також уточнила заявлені позовні вимоги, виключивши із переліку спільно нажитого майна  квартиру АДРЕСА_2, меблі для гостинної кімнати. Інші меблі і побутову техніку просила виділити відповідачці, оскільки такові вже більше року знаходяться у неї в невідомому йому стані. Щодо спірного автомобіля наполягала на виділенні його у власність ОСОБА_6, а ОСОБА_4 компенсувати 1\2 частину вартості  цього майна. Просила позов задовольнити. Зустрічний позов не визнала, посилюючись на те що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає розділу як майно, набуте подружжям за час шлюбу.

              Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні  позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо поділу меблів та побутової техніки. Власні позовні вимоги підтримала, уточнила просивши  виділити їй у власність лише холодильник, меблі для кухні та пральну машинку, інші меблі та техніку виділити ОСОБА_6. Спірний автомобіль просила виділити їй, оскільки він був придбаний нею за особисті кошти, отриманні від продажу квартири АДРЕСА_1.  

              Представник відповідача за ордером ОСОБА_2  в суді підтримала доводи ОСОБА_4 додавши, що остання купувала автомобіль без згоди чоловіка, без його допомоги, при цьому що він на момент придбання автомобіля знаходився в м.Херсоні, самостійно реєструвала автомобіль, що свідчить про те що ОСОБА_4 купувала його для себе особисто та за власні кошти.

  З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, свідків  та перевіривши їх наданими сторонами доказами суд вважає, що позови ОСОБА_6 та ОСОБА_4  підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

        Судом встановлені  такі юридичні    факти та відповідні їм правовідносини.

         Так, згідно рішення Суворовського районного суду м.Херсона за №2-21/10 від 10.02.2010р., ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, зареєстрованому міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Херсонській області актовий запис №498, з  27.08.2004р. Вказаним рішенням суду шлюб між сторонами розірвано.  

         Відповідно до ст.. 60 ч.1 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

         Суд вважає доведеним, що подружжя придбали у шлюбі наступне майно, яке є їх сумісною власністю:

-          телевізор », вартістю 2000гнрн.;

-          музичний центр вартістю 1500грн.;

-          диван та  два крісла вартістю 2365грн;

-          холодильник  », вартістю 2729грн.;

-          меблі для кухні вартістю 5000грн.;

-           пральну машинку »  вартістю 2219грн.;

-          автомобіль  Nissan Qashqai НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1, вартістю 180315,54грн.

                 Доводи відповідача ОСОБА_4 що вказаний автомобіль є її особистою власністю на підставі ст..57  СК України і не підлягає розділу між подружжям як майно набуте за час шлюбу, суд не приймає до уваги з наступних підстав.

                Так, судом встановлено що 13.02.2009р. за договором купівлі-продажу №13/02/09-01 був придбаний транспортний засіб Nissan Qashqai НОМЕР_2 вартістю 212000грн., який  відповідно до реєстраційної карти зареєстрований на ОСОБА_4

               З виписки по особистому рахунку ОСОБА_6 в  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»вбачається, що останній у продовж з 19.03.2007р. по 22.10.2009р. перераховував кошти на власний рахунок, правом користування яким також обладала ОСОБА_4, яка   в період з жовтня 2008р. по січень 2009р. особисто зняла з рахунку 22281 доларів США.

              Також, 07.10.2008р. ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7 за 262139грн.

              При цьому, по  вказаній квартирі свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона продала дану квартиру ОСОБА_8, угоду по продажу квартири оформили договором дарування на ОСОБА_4 за проханням покупця ОСОБА_8. Після чого ОСОБА_4 відразу продала квартиру.

             З огляду на  перепродаж квартири АДРЕСА_1 у продовж місяця декілька разів, на показання свідка, суд ставить під сумнів дійсність даних правочинів.

             Таким чином, приймаючи до уваги що ОСОБА_4 мала два джерела коштів на час придбання автомобіля, та зважаючи на відсутність готівкового підтвердження перерахування коштів за придбання автомобіля особисо ОСОБА_4, суд вважає, що ОСОБА_4 не довела, що саме кошти отримані від продажу квартири у жовтні 2008р. пішли на придбання нею автомобіля у лютому 2009р., тому приходить до висновку, що спірний автомобіль був придбаний останньою за сумісні кошти подружжя.

                Положення ст.. 70 СК України зазначають, що у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

              Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність поділу зазначеного автомобіля, який є неподільним. Вартість автомобіля Nissan Qashqai  суд визначає за висновком НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області №2298 від 15.12.2010р. в розмірі 180315,54грн. з урахуванням її зносу, ремонту після ДТП.

   Виділити ? частку спірного автомобіля реально не є можливим, тому суд, у відповідності до вимог ст.. 364 ч.2 ЦК України, яка передбачає одержання матеріальної компенсації вартості частки майна, що є неподільним, приймаючи до уваги згоду сторін на це, наявність водійського посвідчення лише у ОСОБА_6,  перерахування останнім на рахунок Територіального Управління Державної Судової Адміністрації у Херсонській області суми коштів в розмірі 80251грн.,  вважає можливим виділити автомобіль позивачу, стягнувши при цьому з нього ? частину вартості автомобіля на  день поділу майна на користь ОСОБА_4

Меблі для спальної кімнати, суд за власною ініціативою вважає за необхідне виключити з переліку спільно нажитого майна, що підлягає поділу, оскільки як встановлено в судовому засіданні її стан є непригодним для користування та обидві сторони не претендують на неї.  

          Інші меблі та побутову техніку, визнані судом спільно нажитим майно, суд з урахуванням вимог сторін вважає розподілити за їх вимогами: ОСОБА_4 - холодильник  », вартістю 2729грн., меблі для кухні вартістю 5000грн., пральну машинку » вартістю 2219грн., всього на суму 9948грн.; ОСОБА_6 - телевізор », вартістю 2000гнрн.; музичний центр вартістю 1500грн.; диван та  два крісла вартістю 2365грн, на суму 5865грн. Різницю  вартості між виділеним майном  слід відняти від вартості компенсації на користь ОСОБА_4

            Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_4  стягується судовий збір   в сумі 1494грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120грн. на користь ОСОБА_6

            Керуючись ст.. 57,60,69,70,71,72 СК України, ст.. 364 ЦК України, ст.88, 208-210 ЦПК України суд,      

вирішив:

             Позови ОСОБА_3, ОСОБА_4  –задовольнити частково.

 Розділити майно подружжя, виділивши на праві власності:

-          ОСОБА_3  автомобіль  Nissan Qashqai НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1, вартістю 180315,54грн.; телевізор », вартістю 2000гнрн.; музичний центр вартістю 1500грн.; диван та  два крісла вартістю 2365грн., всього на суму 186180грн.   

-           ОСОБА_4   холодильник  », вартістю 2729грн., меблі для кухні вартістю 5000грн., пральну машинку » вартістю 2219грн., всього на суму 9948грн.

             Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію ? частини вартості поділеного майна в розмірі 86075грн.

              Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі: державне мито в розмірі 1494грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120грн, всього 1614грн.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяТ. Є. Колєсніченко