Судове рішення #13683254

Справа № 11-51-2011 р.                                        Головуюча суду 1 інстанції

Категорія: ст.186 ч.2 КК                                        Ротар М.М.

                                                            Доповідач апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі :

Головуючої Погорєлової Г.М.

суддів Гребенюк В.І. Міняйла М.П.

за участю прокурора Якименка О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2010 р., яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, раніше судимого

1) 24.05.2000 р. Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. 222 ч.3 КК України 1960 р. на 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми заробітку

2) 27.12.2000 р. Вознесенським районним судом Миколаївської області за ст. 140 ч.3 КК України 1960 р., із застосуванням ст. 43 КК України 1960 р. на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 14.01.2004 р. за відбуттям покарання

3) 10.12.2008 р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі, звільненого 05.03. 2010 р. умовно-достроково на 10 місяців 2 дні

засуджено за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.12.2008 р. та остаточно ОСОБА_3 призначено до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

Також вирішено питання про речовий доказ у справі.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 31.07.2010 р., приблизно об 11 год., в м. Вознесенську Миколаївської області, біля «Вознесенського центрального стадіону», знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, відкрито заволодів майном ОСОБА_4 - мобільним телефоном «Самсунг» С-140 зі стартовим пакетом мобільного оператора «МТС» до нього та чохлом для мобільного телефону, на загальну суму 220 грн.

Майнова шкода ОСОБА_4 відшкодована в ході досудового слідства.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок змінити, покарання пом’якшити та призначити йому із застосуванням ст. 69 КК України 3 роки позбавлення волі. Посилається, що у вчиненні злочину щиро розкаявся.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вина ОСОБА_3 у відкритому заволодіння майном ОСОБА_4 за обставин, зазначених у вироку суду, підтверджується дослідженими судом доказами, що як і кваліфікація дій засудженого за ст. 186 ч.2 КК України, апелянтом не оспорюється.

При призначенні покарання ОСОБА_3 судом дотримані вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України.

Пом’якшуючи покарання обставини, в тому числі щире каяття, на що посилається апелянт, судом враховані. Разом з тим, судом враховані й обтяжуючи покарання ОСОБА_3 обставини: вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів. Характеризується засуджений негативно, як особа, що після звільнення з місць позбавлення волі зловживала спиртними напоями, перебувала під адміністративним наглядом (а.с.63).

Новий злочин ОСОБА_3, до якого було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вчинив протягом невідбутої частини покарання. Тому на підставі ст.71 КК України йому обґрунтовано приєднана частина невідбутого покарання за попереднім вироком.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги також вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, за який йому призначено покарання в мінімальному розмірі санкції ст. 186 ч.2 КК України, а на підставі ст. 71 КК України невідбута частина покарання за попереднім вироком суду приєднана лише в розмірі 1 місяця позбавлення волі, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України, як просить апелянт.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

                              У Х В А Л И Л А:

Вирок Вознесенського  міськрайонного суду Миколаївської області від 9 листопада 2010 р. у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.

Головуюча:

Судді :

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація