Справа №:2-а-798/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                       Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:          головуючого-судді                              Кормана О.В.

                    при секретарі                                        Приходченко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Первомайського району в Миколаївській області, Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС мол. сержанта Чащина Ігоря Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Уманського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ВДАІ Первомайського району в Миколаївській області, Інспектора ДПС Первомайської роти ДПС мол. сержанта Чащина Ігоря Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. У позові вказав, що постановою інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Чащина Ігоря Володимировича його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Оскаржувана постанова підлягає до скасування, а провадження по даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного. 21 січня 2011 р. близько 11 год. дня він рухався на власному автомобілі ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1, на ділянці автошляху Київ - Одеса в районі смт. Любашівка. Окрім нього в його автомобілі знаходились в якості пасажирів громадяни : ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Під'їжджаючи до смт. Любашівка, позивач побачив на відстані близько 200 м по напрямку його руху дорожній знак 3,29 - Обмеження максимальної швидкості до 50 км/год., і знак 1,37 - Дорожні роботи. Одночасно зустрічні автомобілі почали на короткий проміжок часу вмикати дальнє світло фар, попереджуючи про наявність на дорозі працівників ДАІ. Окрім того на цій ділянці дороги проводились ремонтні роботи, що підтверджувалося наявністю
знаку 1,37 - Дорожні роботи і, на його думку, і було причиною розміщення дорожнього знаку 3,29, та фактично унеможливлювало рух на належному йому автомобілі на цій ділянці шляху із більш високою швидкістю. Він знизив швидкість свого автомобіля і в'їхав в зону дії знака зі швидкістю 45 км/год. На зазначені обставини також звернули увагу пасажири його автомобіля. Через метрів 100 після в'їзду в зону дії знаку він  побачив працівників ДАІ, які жезлом наказали йому зупинитись. Працівник ДАІ, який є співвідповідачем за даним позовом продемонстрував йому прилад, на якому була зазначена швидкість 79 км/год., але була відсутня інформація про автомобіль, який їхав з такою швидкістю, та заявив позивачу про те, що він на 29 км/год. перевищив дозволену знаком швидкість. Позивач заявляє, що він не рухався з такою швидкістю, більш того, з урахуванням технічного стану його автомобіля, його віку, він не мав навіть теоретичної можливості рухатись зі швидкістю 80 км/год. по тій ділянці шляху. Таким чином в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення , передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення. Факт відсутності складу адміністративного правопорушення підтверджується також грубими порушеннями вимог глави 22 КУпАП в частині справедливого та всебічного розгляду справи, забезпечення прав на захист, на надання доказів та клопотань з його боку. Так, під час складання протоколу, ним було зазначено про необхідність забезпечити його правом на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ця обставина була ним зазначена у протоколі, оскільки він побачив явну однобічність працівників ДАІ при розгляді справи. Проте, співвідповідач за позовом відмовив йому у забезпеченні права на захист під час розгляду справи, чим порушив вимоги ст.. 59 Конституції України ст.. ст.. 268, 271 КУпАП. Також йому було відмовлено залучити під час розгляду справи свідків, які знаходились в його автомобілі в якості пасажирів. Таким чином, оскаржувана постанова підлягає до скасування у зв'язку з грубими порушеннями ст.. ст. 268, 271 278, 279,280 КУпАП. Просить постанову серії ВЕ № 224896 в справі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2011 року, постановлену інспектором ІДПС Первомайської роти Чашиним Ігорем Володимировичем, скасувати і закрити справу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, та вказав, що підтримує обставини, викладені у позові. Додатково уточнив, що просив інспектора вказати свідками його пасажирів, однак той відмовив, зазначивши, що пасажири не можуть бути свідками. Також проігнорував прохання позивача про забезпечення правової допомоги. Також, уточнив, що просить скасувати постанову і закрити провадження у справі, по якій була винесена оскаржувана постанова.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надали.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Статтею 1 Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою. Статтею 3 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави. Згідно ст. 21 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними і непорушеними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що Завданням Кодексу  України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян,  власності, конституційного ладу України,   прав   і  законних  інтересів  підприємств,  установ  і організацій,  встановленого  правопорядку,  зміцнення  законності, запобігання  правопорушенням,  виховання громадян у дусі точного і неухильного  додержання  Конституції  і  законів України,  поваги  до  прав,  честі  і гідності інших громадян,  до правил   співжиття,   сумлінного   виконання   своїх   обов'язків, відповідальності перед суспільством.

          Згідно статті 7 КУпАП ніхто не  може  бути  підданий  заходу  впливу  в  зв'язку  з адміністративним  правопорушенням  інакше  як  на  підставах  і  в порядку, встановлених законом. Провадження  в  справах  про  адміністративні  правопорушення здійснюється    на    основі   суворого   додержання   законності.      Застосування  уповноваженими  на  те  органами  і  посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться  в  межах  їх компетенції, у точній відповідності з законом.     Додержання  вимог  закону  при застосуванні заходів впливу за адміністративні    правопорушення   забезпечується правом  оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом достовірно встановлено, що 21 січня 2011 року Інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Чащиним І.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №127868, згідно якого ОСОБА_1 21 січня 2011 року об 11 годині 48 хвилин на а/д М-05 Київ-Одеса 300 км керував автомобілем ВАЗ д.н. НОМЕР_1 на ділянці дороги де встановлено дор.знак 1.37 та 3.29 ПДР (50 км/год), рухався 79 км/год, прилад Радіс №4347 до 02.11.2011. У протоколі ОСОБА_1  власноручно надано пояснення про те, що він не згоден, їхав зі швидкістю 45 км об 11 годині 55 хвилин, просить надати право на захист.

21 січня 2011 року Інспектором ДПС Первомайської роти ДПС Чащиним І.В. винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №224896, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП –орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог статті 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Під час розгляду справи інспектором ДАІ не було перевірено доводи позивача про те, що він не вчинив правопорушення, у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не зазначено мотиви відхилення висловлених позивачем доводів. Про необхідність додержання вказаних вимог статей 283 та 284 КУпАП при винесенні постанови зазначено і у п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Крім того, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення він складений об 11 годині 50 хвилин і розгляд справи призначено цього ж дня на 12 годину. При цьому взагалі проігноровано заяву позивача про забезпечення його права на захист і справа розглянута без отримання позивачем правової допомоги. Порушення права на захист є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Тому в цій частині позовних вимог позов підлягає задоволенню.

Одночасно вимога позивача про закриття у справі про адміністративне правопорушення, задоволенню не підлягає, так як згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У відповідності з п.3 ч.2 ст.17 КАС України компетенція  адміністративних  судів  не  поширюється   на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

В даному випадку порядок провадження у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, врегульований Кодексом України про адміністративні правопорушення, і компетенція адміністративних судів в частині здійснення процесуальних дій, передбачених КУпАП, на такі справи не поширюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 17, 71, 112, 128, 158, 159, 160-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19, ст. 21 Конституції України, ст.ст. 251, 280 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС Чащина Ігоря Володимировича серії ВЕ №224896 від 21 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                           О.В. Корман