УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня    2006 року колегія  суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді                             Іващенко В.В.

Суддів                                                  Летягіної О. В.

Сокола В.С.

При секретарі    Воцихівській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі  цивільну справу за

скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця    Білогірського

ВДВС,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на ухвалу Білогірського районного суду від 06 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби в Білогірському районі по складанню акту опису та арешту майна від 22 березня 2006 року.

Скарга мотивована тим, що в провадженні державного виконавця ВДВС в Білогірському районі Мельнікової О.В. знаходиться виконавчий лист від 29 березня 2005 року, виданий Білогірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 4000 грн.. 22 березня 2006 року за його домашньою адресою було складено акт опису і арешту майна на суму 3730 грн. Описане майно належить не заявникові, а його батьку - ОСОБА_3.Прискладані акту заявник був відсутнім, тому ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця.

Ухвалою Білогірського районного суду від 06 червня 2006 року ОСОБА_4 в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, як постановлене з порушенням вимог процесуального закону. При цьому вказує, що суд необгрунтовано відмовив йому в задоволенні скарги, оскільки майно йому не належить, а належить його батькові.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга частково обгрунтована, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову ОСОБА_1 в задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця по складанню акту опису і арешту майна від 22 березня 2006 року відповідали чинному законодавству, і крім того, вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду в порядку позовного провадження.

Справа № 22-5414\06                    Головуючий в 1 інстанції - Бишов М.В.

     Доповідач                     Іващенко В.В.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця Білогірського ВДВС, ОСОБА_1 обґрунтовував її тим, що акт опису і арешту майна був складений у його відсутність, і крім того, він оспорював факт включення майна, яке належить на праві приватної власності його батькові - ОСОБА_3( а.с.3).

Зі скарги вбачається, що фактично оспорюється право на майно, яке помилково, на думку заявника, включено в акт опису і арешт майна від 22 березня 2006 року.

Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з арештом майна, що само по собі є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків, до таких правовідносин мають застосуваватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом подання позову, у зв'язку з чим скарга на дії державного виконавця повинна бути залишена без розгляду, а заявникові роз'яснено можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції стосовно того, що між сторонами виник спір про право і він повинен розглядатися в порядку позовного провадження.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідність вказати на застосування до скарги ОСОБА_1 таких правових наслідків, як залишення її без розгляду із одночасним роз'ясненням про звернення до суду із позовом в порядку позовного провадження.

Крім того, із скарги ОСОБА_1 вбачається, що актом опису і арешту майна від 22 березня 2006 року порушуються права власника майна, а саме - ОСОБА_3, а не заявника ОСОБА_1

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду -скасуванню, а заява ОСОБА_1 - залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись    статтями 303,307,310, 315    Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білогірського районного суду від 06 червня 2006 року - задовольнити частково.

Ухвалу Білогірського районного суду від 06 червня 2006 року - скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Білогірського ВДВС - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.