2-397/11

                                                                           Рішення

Іменем України

 08.02.2011                                                                                      місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі  Догаєвій А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника НАСК „Оранта” Сукач Т.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, НАСК „Оранта” про стягнення моральної  шкоди, заподіяної  внаслідок ДТП , -

ВСТАНОВИВ  :

      ОСОБА_1 звернулася до  Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя з позовом  до ОСОБА_3, НАСК „Оранта”  про стягнення моральної  шкоди, заподіяної  внаслідок ДТП.

       В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилалася на факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19 березня 2010 року, та  внаслідок якої з вини відповідача їй було завдано моральну шкоду. З даного приводу вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 липня 2010 року ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 КК України та засуджений до покарання у вигляді штрафу в сумі 3 400 гривень, ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав повністю. Цивільний позов в рамках кримінальної справи не розглядався.  Внаслідок винних дій ОСОБА_3  їй були причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, які потягнули тривалий розлад здоров’я, та стаціонарне лікування в лікарні. Після лікарні вона тривалий час знаходилася вдома на амбулаторному лікуванні і потребувала  сторонньої допомоги, порушився її звичайний уклад життя.  В результаті ДТП вона пережила сильний стрес, який потяг за собою негативні емоції та переживання, які стали причиною її душевних страждань. Просить стягнути із відповідача ОСОБА_3 50000 гривень в рахунок відшкодування  моральної шкоди, та 1500 гривень витрати за надану їй юридичну допомогу.       

      01 лютого 2011 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1, в якій вона просила стягнути з  ОСОБА_3 50000 гривень в рахунок відшкодування  моральної шкоди, та 1500 гривень витрати за надану їй юридичну допомогу, а також з НАСК „Оранта” в рахунок відшкодування моральної шкоди – 2500 гривень.       

       Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з явилася, від якої до суду надійшла заява з проханням справу розглядати за її відсутності.

        Представник позивачки ОСОБА_2, діючий на підставі договору про надання юридичної допомоги, уточнені позовні вимоги та обставини, викладені в позові, підтримав у повному обсязі. Пояснив, що моральну шкоду, завдану позивачці, вона оцінює в 52 500 гривень, з яких 50 000 гривень просить стягнути з відповідача ОСОБА_3, винного у скоєні ДТП, а 2500 гривень – з НАСК „Оранта” на підставі страхового полісу, яким передбачено відшкодування моральної шкоди. Також просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки витрати на юридичну допомогу в сумі 1 500 гривень.        

       Відповідач ОСОБА_3  у судовому засіданні позов визнав частково, та вважає, що ступінь моральних страждань позивачки не відповідає заявленій сумі. Просить урахувати його матеріальний стан, та наявність утриманців – двох неповнолітніх дітей. Позовні вимоги в частині стягнення з нього витрат позивачки за надану юридичну допомогу  в сумі 1500 гривень не визнав.  

       Представник відповідача  НАСК „Оранта” – Сукач Т.В, яка діє за довіреністю, позовні вимоги в частині стягнення зі страхової компанії моральної шкоди в сумі 2 500 гривень не визнала повністю, посилаючись на те, що страховою компанією моральна шкода не спричинена. Страхова компанія несе відповідальність тільки у разі, якщо шкода буде визнана судом.

      Вислухавши сторони у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

       Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 червня 2010 року, 19 березня 2010 року приблизно о 10-00 годині в районі будинку № 91 по вулиці Азовстальській в місті Маріуполі у направленні від вулиці Орджонікідзе до вулиці Панфілова, ОСОБА_3 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, в результаті чого вона одержала тілесні ушкодження  у вигляді струсу головного мозку легкого ступеню, закритого перелому лівої малоберцової кістки у нижній третині зі зміщенням, забиття лівої нирки,  які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

        Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст.. 286 КК України, та йому призначене покарання у вигляді штрафу в сумі 3 400 гривень.   

         Крім того, судом встановлено, та не спростовується сторонами, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача – ОСОБА_3  була застрахована за договором добровільного страхування транспортного засобу № 562/211-09 від 12 серпня 2009 року, строк дії якого  з 13.08.2009 року по 12.08.2012 року по третьому типу договору в НАСК „Оранта”.

         У судовому засіданні представник страхової компанії заперечувала проти відшкодування позивачці моральної шкоди, але зазначила, що страховик може сплатити моральну шкоду, яка буде встановлена рішенням суду.

Відповідно до п.3 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик відшкодовує моральну шкоду не більш ніж 5 відсотків ліміту. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичною особою, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, відповідачі несуть відповідальність за завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_1

При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд керується вимогами чинного законодавства, зокрема, вимогами ст. 3, 5, 9 Постанови  Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, суд бере до уваги спричинені ОСОБА_1 моральні і фізичні страждання, в перенесеному неї  нервовому потрясінні, в погіршенні загального стану здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків, в переживанні моральних страждань про те, що через хворобу вона не поновить звичний уклад життя, який вона мала до травм.

При цьому суд враховує  ступінь відповідальності , форму вини відповідача, ставлення його до наслідків ДТП, враховує його матеріальне становище та наявність двох неповнолітніх утриманців -  дітей та визначає розмір моральної шкоди у розмірі 10000 гривень,  2500 гривень з яких підлягають стягненню зі страхової компанії та  7 500 гривень – з відповідача ОСОБА_3  В решті позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 витрат на правову допомогу адвоката ОСОБА_2 в сумі 1500 гривень, що підтверджується додатком до договору про надання послуг адвоката від 07 квітня 2010 року, підлягають задоволенню.  

Крім того, з відповідачів ОСОБА_3 та НАСК „Оранта” у відповідності до ст. 79, 88 ЦПК України на користь держави суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог стягує суму судового збору:  з ОСОБА_3 в загальній сумі 4 гривні 25 копійок, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 18 гривень  50 копійок; з НАСК „Оранта”  - витрати по оплаті судового збору в загальній сумі 4 гривни 25 копійок,  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 18 гривень 50 копійок.

На підставі ст.  23, 1167 ЦК України, Постанови  Пленуму Верховного Суду України  від 31.03. 1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, із послідуючими змінами та доповненнями, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, НАСК „Оранта” про стягнення моральної  шкоди, заподіяної  внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з НАСК „Оранта” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 500 (дві тисячі п’ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7 500 (сім тисяч п’ятсот) гривень, в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу – 1500 гривень, а всього 9 000 (дев’ять тисяч) гривень.  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 -  відмовити.

Стягнути з  НАСК „Оранта” на користь держави судовий збір у розмірі 4 (чотири)  гривні 25 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18 (вісімнадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 4 (чотири)  гривні 25 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18 (вісімнадцять) гривень 50 копійок.

         Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ________________