2-а-6/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року                                                                                                                               місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді          Гноєвого С.С.,

при секретарі                     Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ міста Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП, -, -    

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 30 червня 2010 року о 14:41 год., рухаючись на  автобусі «Богдан» д/н  НОМЕР_1 по пр.. Леніна в м. Маріуполі, який належить ОСОБА_2, з яким він знаходиться у трудових відносинах. В районі вул.. Леваневського він здійснив зупинку для посадки та висадки пасажирів згідно горизонтальній дорожній розмітці жовтого кольору «1.17», після чого був зупинений інспектором дорожньо-патрульної служби роти ДПС міста Маріуполя для складення протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі інспектором було зазначено, що ОСОБА_1 здійснив зупинку ближче ніж за 10 метрів до дорожнього знаку „Пішохідний перехід”, чим порушив п. 15.9 ПДР України. На підставі згаданого протоколу позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та накладено стягнення у розмірі 255 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню на тих підставах, що правопорушення він не скоював. Крім того, його було позбавлено конституційних прав надати свої доводи та заперечення на підтвердження своєї не винуватості під час розгляду адміністративної справи. При винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності інспектор ДПС не дослідив усіх обставин правопорушення. Вважає згадану постанову не обґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, тому просить суд постанову скасувати.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, клопотань про відкладення розгляду справи суд не надходило.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника відповідача  на підставі наявних у справі доказів, згідно до ст..128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, з урахуванням доказів, які були дослідженні у судовому засіданні, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 70, 73, 77, ч. 1 ст. 85, ч. 3 ст. 85, ст. 153 КУпАП, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 КУпАП (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238), ч. 3 ст. 109, ст. ст. 110, 115, ч. 1, 3, 5 ст.116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1, 3 ст. 117 КУпАП (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. ст. 118, 119, ч. 3, 4, 5 ст.133-1, ст. 134, 135 КУпАП, якщо особа не оспорює допущене правопорушення і адміністративне стягнення, ще на неї накладається. Згідно ст. 254 КУпАП протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.

Згідно постанови АН 477163 від 30 червня 2010 року, яка винесена інспектором дорожньо-патрульної служби роти ДПС міста Маріуполя Піліпенко А.А. вказано, що 30 червня 2010 року об 14.41 г. по пр.. Леніна – вул.. Казанцева автобус «Богдан» д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, здійснив зупинку ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 ПДР України. Згідно вказаної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач вказав, що Правила Дорожнього Руху не порушав, зупинку здійснив згідно ПДД.

Крім того, при складанні постанови він був позбавлений права на отримання правової допомоги, хоча він на місці пояснював, що він потребує правової допомоги.

Також суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, тому що при винесенні вказаної постанови інспектором ДПС були порушені вимоги ст. 280 КУпАП, тобто не з'ясовано чи було саме позивачем вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він у його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, суд, з урахуванням   вивчених у сукупності доказів, які були досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що вимоги  ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 14-1, ч. 1 ст. 122, 247, 251, 252, 254, 256, 258, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху, що чинні з 1 січня 2002 р. із змінами та доповненнями, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову АН 477163 від 30 червня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.

Постанова оскарженню не підлягає.

 Суддя______________________