Справа №  1-230/11

П О С Т А Н О В А

          24 лютого 2011 року cуддя Печерського районного суду Смик  С.  І. ,  розглянувши скаргу ОСОБА_1   про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2011 року в Печерський районний суд м. Києва надійшла скарга  ОСОБА_1   про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

        Відповідно до ч.1 ст. 251 КПК України  скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку ( статті 223 і 224  цього Кодексу).

         Відповідно до ст. 223 КПК України  обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини.  В описовій частині зазначаються:  обставини справи як їх встановлено на попередньому слідстві, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрані по справі і відомості про потерпілого , і т. і.. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред’явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

        Обвинувальний висновок повинен бути чітким, логічним, переконливим та мотивованим у ньому відбивають тільки конкретні, достовірно встановлені факти та обставини справи – злочинних дій, їхню юридичну кваліфікацію з посиланням на статтю Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кожен злочин окремо.

        Відповідно до ст. 224 КПК України до обвинувального висновку додається список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси.

          Подана   скарга   не відповідає вимогам , які встановлені що до обвинувального висновку у відповідності до ст. ст. 223, 224 КПК України.

           Відповідно до ч.2 ст. 251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити кримінальну справу, приймає одне із рішень, в тому числі залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає  вимогам, зазначеним у частині першої цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.

           Виходячи з того, що скарга не відповідає вимогам ст.ст. 223-224 КПК України, а відповідно до ст. 94 КПК України, справа може бути  порушена тільки  в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, подану  скаргу необхідно повернути заявнику ОСОБА_1.

           На підставі викладеного та керуючись ст.  251    КПК  України, -

П О С Т А Н О В И В:

 Скаргу ОСОБА_1   про порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 125 КК України стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без розгляду та повернути заявнику.

          Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                  С. І. Смик