Справа № 2-189/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року   

           Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області в складі:

                              головуючого судді                                        - Токарєвої Н.М.,

                              при секретарі                                        - Наугольнікової О.В.,

                               представника позивача                                     - ОСОБА_1

                               відповідача                              - ОСОБА_2

                               представника відповідача                                - ОСОБА_3          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», Донецької міської ради, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення, -

                                                                         В С Т А Н О В И В :

           5.07.2010 року позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила виселити без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання в кімнаті АДРЕСА_1 свого колишнього чоловіка ОСОБА_2.

          26.08.2010 року позивач уточнила свої позовні вимоги, доповнила доводи позовної заяви та просила залучити до справи в якості співпозивача свого повнолітнього сина –ОСОБА_5

          25.08.2010 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про вселення, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням в гуртожитку.

У судовому засіданні  позивач підтримала позов і в обґрунтування своїх вимог суду пояснила, що вони з відповідачем проживали разом в кімнаті АДРЕСА_1, на яку було видано КПП «Донелектроавтотранс»відповідний ордер 23.11.2004р. на родину з 4 осіб: позивачка, співпозивач, відповідач та спільна неповнолітня донька позивачки та відповідача ОСОБА_6. З 2005 року відповідач зловживав спиртними напоями, внаслідок чого поводився дуже агресивно, грубо, погрожував їй та її сину. Неодноразово вона була змушена викликати робітників міліції для вжиття заходів примусу до відповідача. Однак жодного разу кримінальної справи не було порушено. Крім того позивач зазначає, що відповідач не оплачує квартплату та комунальні послуги, ніде не працює. Вважає, що ОСОБА_2 порушує правила спільного мешкання та користування жилою площею гуртожитку, тому на підставі ст.116 ЖК України, вимагає виселити його з приміщення без надання іншого жилого приміщення. Зустрічний позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 позовні вимоги за основним позовом підтримав і дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Зустрічний позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні та представник позивачки підтримала позицію ОСОБА_4

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 первісний позов не визнав і в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що він дійсно після одруження мешкав в одній кімнаті з позивачкою та її сином, але після народження дочки на сім’ю було виділено ще одну кімнату АДРЕСА_2. В теперішній час внаслідок постійних скандалів з позивачкою, він змушений виїхати з їх спільної кімнати та жити у знайомих. Зазначив, що як позивач за зустрічним позовом, вимагає від позивачки за первісним позовом усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення, оскільки іншого жилого приміщення він не має. Крім того, він надав характеристики з місця мешкання –від завідуючої гуртожитком №6 ОСОБА_7, та довідку-характеристику з місця роботи –ТОВ «ТПК «Дон-ГРАНТ», де зазначено, що він правила проживання в гуртожитку не порушує, спиртними напоями не зловживає, з повагою ставиться до обслуговуючого персоналу гуртожитку. Проти задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом він заперечує, не визнає їх, та просить задовольнити його зустрічні  вимоги про вселення та усунення перешкод в користування житлом.

           У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримала позицію ОСОБА_2

           Представник третьої особи ККП ДМР «Донелектроавтотранс»у судові засідання не з'явилася. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у порядку ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа повідомляє, що в теперішній час на підприємстві відсутні вільні кімнати та койко-місця, надати ОСОБА_2 інше придатне до проживання житлове приміщення підприємство не має згоди. Проте відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»заборонено виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, які на законних підставах тривалий час (не менше 5 років) зареєстровані та фактично мешкають в гуртожитку, і не мають іншого власного житла, без надання їм іншого житла, придатного для постійного проживання. Просила розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

           Представник третьої особи Донецької міської ради у судові засідання не з'явилася. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у порядку ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Просила розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

            Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивача,  відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що ані первісний, ані зустрічний позов не є обґрунтованими, та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Будівля гуртожитку №6 ККП ДМР «Донелектроавтотранс», розташована за адресою: Калінінський район м. Донецька, вул. Кадієвська, буд.16  на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №13/43 від 27.09.2004р. є комунальною власністю територіальної громади міста Донецька в особі міської ради, та перебуває у повному господарському віданні ККП ДМР «Донелектроавтотранс»(РПВН №7068321). Тому прийняття рішення щодо порядку проживання мешканців у гуртожитку належить територіальній громаді, а не позивачам у справі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Згідно положень ст.6 та ч.1 ст. 127 Житлового кодексу України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки проводиться з дозволу виконавчих комітетів обласних та міських рад.

Відповідно до Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. №208 передбачено, що гуртожитки підрозділяються на два види, для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні декількох осіб, які не знаходяться у сімейних відносинах), та для проживання сімей (жилі приміщення, які складаються з однієї або декількох кімнат, находяться у відокремленому користуванні сім’ї). При необхідності в гуртожитку, предназначеного для проживання одиноких осіб, з дозволу виконавчого комітету районної, міської ради можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Жилі будинки, як гуртожитки, повинні обов’язково реєструватися у виконавчому комітеті районної або міської ради.

Відповідно до ст.ст.128,129 ЖК України, ст.ст.9-11 Примірного положення про гуртожитки, житлова площа у гуртожитку надається за спеціальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання житлової площі у гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянину спеціальний ордер, в якому повинно бути зазначено: дата видачі ордеру, найменування населеного пункту, підприємство, установа, організація, які є власниками гуртожитку, фамілія, ім’я, по-батькові робітника, який отримує житлову площу у гуртожитку, місце його роботи, адреса гуртожитку, на підставі якого рішення видано ордер, склад сім’ї. Ордер підписується керівником підприємства та є дійсним протягом 309 днів. Цей документ –єдина підстава для вселення на надану житлову площу і ніякі особисті розпорядження, записки, посадових осіб не можуть його замінити. Ордер може бути виданий тільки на вільну житлову площу у гуртожитку.

Згідно ст. 12 Примірного положення про гуртожитки, в гуртожитки заселяються громадяни із розрахунку 6 кв.м. жилої площі на особу. Відповідно до ст.17 цього Положення, громадяни, що проживають у відособленому приміщенні, вправі вселяти в займані приміщення тільки неповнолітніх дітей. Особи, які проживають у гуртожитках, в силу особливого правового режиму гуртожитку, мають зменшені права у зрівнянні з наймачами звичайної житлової площі в будинках місцевих рад. Вони, зокрема,  не мають права обмінювати приміщення, бронювати, вимагати його розділу, здавати у піднайм, вселяти тимчасових мешканців, не можуть у гуртожитках для одиноких проживати з другими членами сім’ї.

Згідно запису в паспорті відповідача ОСОБА_2 останній значиться зареєстрованим: АДРЕСА_1 з 23.11.2004р.

Будівля АДРЕСА_1  має статус гуртожитку, починаючи з 27.09.2004р. зазначений житловий будинок перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Донецька.

Відповідно до Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 783 особи, які проживають у житлових приміщеннях, що перебувають у їх відокремленому користуванні, мають право вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім’ї у такі приміщення допускається лише з дозволу органу місцевого самоврядування та письмової згоди повнолітніх членів сім’ї особи, які проживають разом з нею. Переселення осіб з одного житлового приміщення в інше в межах гуртожитку проводиться за рішенням органу місцевого самоврядування з видачею нового ордера.

Наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо наймач або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житлове приміщення не за призначенням або порушують правила користування такими приміщеннями. За порушення наймачем умов договору до нього застосовуються такі заходи впливу як подання наймодавцем до суду позову про виселення з наданням іншого житлового приміщення; подання наймодавцем до суду позову про виселення без надання іншого житлового приміщення. Підставами для розірвання договору та виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення є систематичне порушення правил користування житловим приміщенням.

Позивачка та відповідач були вселені у вказаний гуртожиток: позивачка відповідно до ордеру №090 серії «Е» від 09.09.1991р., а спільно –відповідно до ордеру №182 серії Е від 23.11.2004р. Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 переданий міською радою у м. Донецьку у господарське відання ККП ДМР «Донелектроавтотранс», та відноситься до громадського житлового Фонду, крім того визнається міською радою як гуртожиток, то відповідно до ч. 8 ст.8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування житловою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами статей Житлового кодексу України, належним позивачем щодо звернення до суду з такими вимогами має право власник гуртожитку, а не мешканці гуртожитку, які проживають у гуртожитку на законних підставах або вселилися до гуртожитку без законних підстав.

Виходячи з наведеного, законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо виселення ОСОБА_2 з жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 без давання іншого житла,  - не вбачається.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, то в судовому засіданні останній визнав, що періодично з’являється у спірній кімнаті, зберігає в ній свої речі, має ключ від дверей та може в будь-який час увійти в кімнату та користуватися нею.

З огляду на викладене, також не вбачається законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,10,11,58,59,60,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.71, 116, 127-132 Житлового кодексу України, суд, -

                                                                  В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення з приміщення гуртожитку №6 КПП ДМР «Донелектроавтотранс», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 -  відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням кімнати АДРЕСА_1, вселення –відмовити.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                Н.М. Токарєва