Судове рішення #1367382

 

                                                                                                         

                                                                                                     

                                                                                                   Справа № 2-2579-2007

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                 

         09 листопада 2007р.                                                                м. Селидове            

            Селидівськоий міський суд Донецької області в складі

         - головуючого судді             Богомолової Ю.І.

         - при секретарі                     Васильчук О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Селидове, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

У жовтні 2007р. ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім'ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначила, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, від яких мають доньку ОСОБА_3, 28.11.1995 р.н. 07.03.2002 р. шлюб зареєстрований виконкомом Курахівської селищної ради м.Селидове Донецької області. Шлюб повторний у обох. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючі погляди на питання подружніх взаємовідносин, між ними постійно виникали суперечки і сварки на побутовому ґрунті, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. Шлюбні відносини між ними припинені, однією сім'єю вони не проживають, спільне господарство не ведуть, хоча проживають разом. Вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них. Вихованням дитини буде займатися вона.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, судові витрати стягнути з відповідача.

         Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

         Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.03.2002 року, згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, номер актового запису № 03. Для кожного з подружжя цей шлюб повторний.

Від шлюбу сторони  мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження від 04.01.1996 р., виданим Курахівською селищною радою м. Селидове Донецької області, номер в книзі реєстрації актів про народження - 01.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

         Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство, хоча мешкають разом, за цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Суд вважає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних відносин та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2  і збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

         Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім'ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище, та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача.

         Керуючись ст.ст.110 - 112 Сімейного кодексу України, ст.ст 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

 

 

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 07.03.2002 року Курахівською селищною радою м. Селидове Донецької області, номер актового запису № 03  - розірвати.

         При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито в прибуток держави розміром 25 (двадцять п”ять) грн. 50 коп. з відповідача ОСОБА_2.

ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита  в прибуток держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація