Справа № 2-270/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

28.01.2011  Центрально-Міський  районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Затолочний В.  С

при секретарі                              Морозова  Н.  М.,

за участю:

- представника позивача адвоката ОСОБА_1,

- представника відповідача Калинич Лариси Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за  позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки нерухомого майна та виконавчого напису нотаріуса, -  

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі Відповідач-1 або Банк), Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки нерухомого майна та виконавчого напису нотаріуса (надалі Відповідач-2 або Нотаріус).

Позов, на задоволенні якого в ході розгляду справи наполягав представник позивача, обґрунтований тим, що 25.09.2007 року між ним та Відповідачем-1 було укладено договір наступної іпотеки, за яким позивач передав відповідачу в іпотеку для забезпечення кредитних зобов’язань ТОВ «ЄВРО-Трейд» за генеральною кредитною угодою на суму 1360000 доларів США майновий комплекс, розташований в м. Кривому Розі, пл. Воровського, 1.

Позивач вважає, що договір наступної іпотеки, укладений між ним та Відповідачем-1 недійсним, тому що він суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 1, 3, 7, 11, 19 Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких іпотекою забезпечується лише дійсне на момент укладення договору іпотеки конкретне зобов’язання, розмір вимоги, яка підлягає виконанню за основним зобов’язанням має бути чітко визначена, а всі подальші зміни основного зобов’язання мають бути внесені до іпотечного договору та підлягали державній реєстрації. На час укладення спірного договору кредитні договори та додаткові угоди до генеральної кредитної угоди укладені не були та не були внесені відповідні зміни до умов договору іпотеки і не було здійснено державної реєстрації зміни умов договору.

04.02.2009 року Відповідачем-2 за заявою Банку вчинено нотаріальний напис про звернення стягнення на майно, яке було передане позивачем в іпотеку.

Нотаріальний напис позивач вважає недійсним, тому що і нотаріуса відсутні відомості про належне повідомлення позивача про необхідність виконання зобов’язання і попередження про можливе стягнення на предмет іпотеки, надані Банком Нотаріусу документи не були належним чином оформлені (прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою), Відповідач-2 оформив виконавчий напис, в якому не зазначив передбачені ст. 89 Закону України «Про нотаріат» відомості, а також не переконався у відсутності з боку інших іпотекодержателів претензій щодо іпотечного майна.

Тому позивач просить визнати недійсним як договір наступної іпотеки, так і виконавчий напис нотаріуса.

Представник Банку у судовому засіданні позов не визнала.

Як вбачається із її усних пояснень, наданих у судовому засіданні, так і письмових заперечень проти позову, укладаючи договір наступної іпотеки з позивачем та звертаючись за вчиненням виконавчого напису до нотаріуса, Банк діяв згідно чинного законодавства. Законність укладеного договору іпотеки встановлена рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_3 до Банку щодо розірвання договору іпотеки. Тому ці обставини не підлягають повторному з’ясуванню в межах даної справи. Виконавчий напис нотаріусом також є законним, тому що є підтвердження належного повідомлення позивача, що у випадку невиконання зобов’язання за основним договором буде здійснене звернення на предмет іпотеки, а нотаріусом дотримані всі необхідні вимоги при вчиненні виконавчого напису. В позові просить відмовити.

Нотаріус правом на участь у розгляді справи не скористалася, її представник надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності Відповідача-2 та письмові заперечення, відповідно до яких, Нотаріус видав спірний виконавчий напис з дотриманням всіх необхідних законних вимог. В позові просить відмовити.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі та дослідивши докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 62 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Центрально-Міського районного суду перебувала цивільна справа № 2-2171/2009 р за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання іпотечного договору розірваним та скасування виконавчого напису нотаріуса.

Матеріали даної цивільної справи № 2-2171/2009 р були за клопотанням сторін досліджені у судовому засіданні.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області у зазначеній справі від 13.07.2010 року, а також наявними в матеріалах тієї ж справи встановлено, що 25.09.2007 року позивач та Відповідач-1, в забезпечення виконання умов Генеральної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року укладеної між Банком та ТОВ «ЄВРО-Трейд», усіх кредитних договорів, які будуть укладені в межах Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, додаткових угод до них та додаткових угод до Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, і які є невід’ємними частинами, уклали договір наступної іпотеки.

Посилання позивача на те, що на час укладення спірного договору кредитні договори та додаткові угоди до генеральної кредитної угоди укладені не були та не були внесені відповідні зміни до умов договору іпотеки і не було здійснено державної реєстрації зміни умов договору, як на підстави для визнання недійсним договору наступної іпотеки № 012/03-01/001/1-07 від 25.09.2007 року, є безпідставними та спростовуються вимогами матеріального права, умовами договору наступної іпотеки № 012/03-01/001/1-07.

Згідно ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторонами договору наступної іпотеки – позивачем ОСОБА_3 та Банком досягнуто згоди з усіх істотних його умов, у тому числі і щодо предмету договору, про що свідчать підписи сторін. Зокрема, в п. 1.1 договору наступної іпотеки № 012/03-01/001/1-07 від 25.09.2007 року передбачено, що цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають із Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, усіх кредитних договорів, які будуть укладені в межах Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, додаткових угод до них та додаткових угод до Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, які можуть бути укладені до закінчення дії Генеральної кредитної угоди № 012/03-01/001-07 від 25.09.2007 року, і які є невід’ємними частинами, уклали договір наступної іпотеки № 012/03-01/001/1-07.

Таким чином сторони домовилися про можливість внесення змін до кредитного договору шляхом укладення додаткових угод до Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів на будь-яких умовах.

Додаткові угоди були укладені відповідно до умов п. 1.1 Генеральної кредитної угоди та п. 1.1 договору наступної іпотеки, і є невід’ємним частинами Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про іпотеку» будь-яке збільшення основного зобов’язання або процентів за основним зобов’язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна. Вищевказані вимоги закону передбачені і умовами п.п. 8.3, 8.4 договору наступної іпотеки. Відповідно до пункту 8.4 договору наступної іпотеки сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору або цього договору щодо зміни розміру процентів кредиту (у тому числі при їх збільшенні) до цього договору зміни не вносяться і розмір процентів у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до Кредитного договору.

Тому відповідно до статті 19 Закону України «Про іпотеку» та п.п. 8.3, 8.4 договору наступної іпотеку у випадку збільшення розміру процентної ставки внесення змін до іпотечного договору не вимагається.

Таким чином, оводи позивача про неконкретність і невизначеність грошового зобов’язання на момент укладення договору наступної іпотеки та відсутність підстав для забезпечення зобов’язань за кредитними договорами, укладеними після укладення договору наступної іпотеки є безпідставними.

Згідно досліджених судом доказів, які є в матеріалах вказаної вище цивільної справи № 2-2171/2009 р Нотаріусом 04.02.2009 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на майно, передане позивачем в іпотеку відповідно до договору наступної іпотеки від 25.07.2009 року.

Заперечуючи проти позовних вимог Банк та Нотаріус посилаються на те, що позивачем 31.12.2008 року та боржником ТОВ «ЄВРО-Трейд» було отримано повідомлення-вимогу про необхідність погасити заборгованість за кредитними договорами у 30-денний строк з дня отримання вимоги.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року у цій же справі встановлено, що і позивач і боржник «ЄВРО-Трейд» отримали цю повідомлення-вимогу і Нотаріусом виконавчий напис було вчинено після спливу 30 днів х моменту отримання вимоги про усунення порушень боржником та іпотекодавцем, відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року № 20/5.

Отже доводи позивача в цій частині щодо неправомірності дій Нотаріуса, оскільки не доведений факт отримання позивачем повідомлення-вимоги, безпідставні.

Суд не погоджується і з іншими доводами позивача щодо інших порушень з боку Відповідача-2 при вчиненні спірного виконавчого напису.

Зокрема, відомості про прізвище ім’я та по-батькові нотаріуса містяться у спірному виконавчому написі. В цьому написі Відповідачем-2 зазначено всі відомі Нотаріусу на час вчинення нотаріального напису відомості про боржника, а також строк, за який провадиться стягнення.

Стосовно ж необхідності отримання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення на предмет іпотеки, то відповідно до наявних в матеріалах справи № 2-2171/2009 р листа «Першого Українського Міжнародного Банку» та Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек інших іпотекодержателів майна, наданого Позивачем в іпотеку, крім Відповідача-1 на час вчинення Нотаріусом виконавчого напису не було, що також встановлено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року у цій справі.

Таким чином порушень, які б вплинули на чинність оспорюваних договору наступної іпотеки та виконавчого напису нотаріуса у судовому засіданні не встановлено.

За заявою позивача судом було вжито заходів забезпечення позову, які підлягають скасуванню у зв’язку з тим, що суд дійшов висновку про необхідність відмови у позові.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсними договору іпотеки нерухомого майна та виконавчого напису нотаріуса відмовити за недоведеністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 21.10.2010 року у вигляді зупинення стягнення за нотаріальним виконавчим написом, який було вчинено 04.02.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким звернуто стягнення на належне позивачу, ОСОБА_3 нерухоме майно – нежитлову будівлю за адресою: м. Кривий Ріг, площа Воровського, 1 «г», яке було передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 11460968, яке було відкрито 08.02.2009 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:В. С. Затолочний