Справа № 2-262/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Кушнірчука Р.О.,

при секретарі                              Філюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

27 квітня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 03 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11207865000, відповідно до якого останній отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 27391,00 доларів США. Станом на 13 березня 2010 року заборгованість позичальника перед банком складає 21108,55 доларів США, що в еквіваленті складає 168404,04 грн. З метою виконання зобов’язань за цим кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким вона поручилася перед позивачем за належне виконання кредитних зобов’язань ОСОБА_1. Взяті на себе зобов’язання позичальник не виконує, тому позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 168404,04 грн. та сплачені ним судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів за довіреностями (а.с. 52,54) в попередньому судовому засіданні позов не визнав, в судове засідання по суті не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 03 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та відповідачем 1 ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11207865000, відповідно до умов якого позивач надав кредит у розмірі 27391 долар США для придбання автомобілю (а.с.11-17)

Одночасно з укладенням договору про надання споживчого кредиту між позивачем та відповідачем 2 ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 11207865000/2 від 03.09.2007 р., за яким остання поручилася перед позивачем за належне виконання кредитних зобов’язань відповідача 1 ОСОБА_1  (а.с. 18).

Дотепер відповідач неналежно виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 13 березня 2010 року перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  168404,04 гривень з урахуванням відсотків та пені, сплата яких передбачена умовами кредитного договору, відповідно до доданих позивачем розрахунків (а.с.19-25), а саме:

-          заборгованість за сумою кредиту –19853,44 доларів США, що в еквіваленті складає 158390,74 гривень;

-          заборгованість за відсотками за користування кредитом –1031,59 доларів США, що в еквіваленті складає  8230,03 гривень;

-          пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом –223,52 доларів США, що в еквіваленті складає  1783,27 гривень;

27 травня 2009 року позивач звертався з письмовою вимогою до відповідачів про необхідність погасити прострочену заборгованість, але позичальники її не виконали (а.с. 42-44).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, договором  про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11207865000 від 03.09.2007 року та договором поруки № 11207865000/2  від 03.09.2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення кредиту, відсотків та комісії за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зважаючи на те, що відповідач неналежно виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що кредитне зобов’язання відповідача 1 було забезпечено порукою за договором поруки № 11207865000/2 від 03.09.2007 р., за яким відповідач 2 ОСОБА_2 поручилася перед позивачем за належне виконання кредитних зобов’язань відповідача 1 ОСОБА_1  (а.с. 18).

Отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити в заявлений позивачем спосіб.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів щодо відсутності прострочень виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором, оскільки доказів цього в судовому засіданні під час розгляду справи не було надано.

Також суд критично відноситься до тверджень представника відповідачів щодо відсутності поруки відповідача 2 ОСОБА_2, тому як укладений нею договір поруки містить посилання на інший номер кредитного договору.

В судовому засіданні було надано довідку № 133/136-219 від 12.11.2010 року за підписом начальника відділення № 509 Пруднікової Е.В., з якою вбачається що у договорі поруки від 03.09.2009 року було допущено технічну помилку.

Крім того, в обох договорах, як поруки так і кредитному, термін виконання зобов’язань зазначений 02.09.2014 року, номери цих договорів самі по собі співпадають, мають одну і ту дату їх укладення, а самою відповідачкою ОСОБА_2  до банку було подано заяву –згоду на укладення договору поруки.

  Керуючись ст.ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 88, 169, 208, 209, 212 –215, 218  Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11207865000 від 03 вересня 2007 року  в сумі 168.404,04 гривень, судовий збір в сумі 1684,04 гривень та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: