УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Летягіної О.В.
Сокола В.С.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах і пені за прострочення виплати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Київського районного суду М.Сімферополя від 17 травня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах і пені за прострочення виплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 19 листопада 2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 80 грн. щомісяця починаючи з 31 березня 2004 року та до закінчення навчання або до досягнення 23-річного віку та на утримання ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в розмірі 150 грн. щомісяця починаючи з 31 березня 2004 року до досягнення дитиною повноліття. Виконавчі листи знаходяться на виконання у Київському ВДВС, проте відповідач рішення суду не виконує, заборгованість по аліментах на 01.10.2005 року на утримання ОСОБА_3 склалася у розмірі 960 грн., на утримання ОСОБА_4 - 1800 грн. У зв'язку із простроченням сплати аліментів вважає, що з відповідача підлягає стягненню неустойка в вигляді пені в розмірі 1% від суми несплачених аліментів .На підставі викладеного просила суд стягнути з ОСОБА_2 несплачені аліменти на утримання ОСОБА_3 -4321грн.96 коп., на утримання ОСОБА_4 - 8421 грн.50 коп. У судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги і просила суд стягнути з ОСОБА_2 на у утримання ОСОБА_3 - 9282 грн.40 коп,на утримання ОСОБА_4 - 17404 грн. 50 коп.
Рішенням Київського районного суду від 17 травня 2006 року позов ОСОБА_5 задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виплати аліментів на утримання ОСОБА_4 - 1140 грн., пеню за прострочення виплати аліментів на утримання ОСОБА_3 - 608 грн., а всього 1748 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону. При цьому
Справа № 22-5463\06 Головуючий в 1 інстанції -Сінані О.М.
Доповідач Іващенко В.В.
вказує, що суд неправильно стягнув суму пені, яка згідно з п розрахунками є значно більшою.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга необгрунтована, і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягнення на її користь заборгованості і пені за прострочення виплати аліментів на утримання ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки виникло право на стягнення пені, воно підлягає судовому захисту, оскільки відповідач аліменти не сплачує.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 19 листопада 2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнені аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 ,29.10.1990 року народження в розмірі 150 грн. щомісячно, починаючи з 31.03.2004 року до досягнення ним повноліття.
Рішенням Київського районного суду М.Сімферополя від 26 листопада 2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнені аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 80 грн. щомісячно, починаючи з 31.03.2004 року до закінчення навчання чи досягнення нею 23-річного віку.
З 31 березня 2004 року вказані рішення суду не виконуються, в зв'язку з чим склалася певна заборгованість, а саме на утримання ОСОБА_3- 1920 грн. станом на 31.03.2006року, на утримання ОСОБА_4 - 3600 грн. станом на 31.03.2006 року.( а.с.66,67).
Згідно з ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки( пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирахував суму неустойки і постановив законне і обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги щодо збільшення суми неустойки, розрахунок якої проведено власноруч ОСОБА_1, колегією суддів відхиляються, як такі, що не засновані на законі.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню в порядку ст.308 ЦПК України, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303,307, 308,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду М.Сімферополя від 17 травня 2006 року - відхилити.
Рішення Київського районного суду М.Сімферополя від 17 травня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді:
Справа № 22-5463\06 Головуючий в 1 інстанції -Сінані О.М.
Доповідач Іващенко В.В.