Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-1208/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Панасюк І.В.

10.3.1.                                           Доповідач Суровицька  Л. В.   

УХВАЛА

Іменем України

„28” лютого 2011 року

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

       головуючого судді – Кіселика С.А.,

       суддів –                       Суржика М.М., Суровицької Л.В.,       

розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на рішення Гайворонського районного суду  Кіровоградської області від 28 травня   2010 року у справі за позовом   ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про визнання дій протиправними та  зобов’язання  виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.  

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -  

ВСТАНОВИЛА:

       07 травня 2010 року  ОСОБА_2  звернувся в суд з позовною заявою про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

     Зазначав, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести  перерахунок та виплату підвищення до пенсії  за період 2006-2009 роки.

      Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області  від 28 травня 2010 року позов задоволено частково.

     Суд  визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача  здійснити перерахунок та виплату позивачу  пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період  з 09 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.  В решті позовних вимог відмовлено.

     В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення  суду першої інстанції   та відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що суд при розгляді справи  не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного  бюджету  України, а не коштів Пенсійного фонду. Вказані кошти не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України.  Державним бюджетом України кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.  

    Оскільки апеляційна скарга подана в порядку цивільного судочинства, то відповідно до Закону України  № 2748-УІ «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» підлягає розгляду колегією суддів цивільної палати апеляційного суду .

   Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними.

   Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону  має право на отримання  підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

   Доводи відповідача щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

   До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним  нормативно-правовим актом.

    Доводи щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних  правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

    У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

   Крім того, враховуючи положення ст. 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд правильно визначив період, за який необхідно провести перерахунок.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС  України, колегія суддів, - У Х В А Л  И Л А :

    Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області  без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області  від 28 травня 2010 року - без змін.     

   Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

   Головуючий суддя:                                               

  Судді: