Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-659/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Орендовський В.А.
50 Доповідач Суровицька Л. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
«24»лютого 2011 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді – Кіселика С.А.,
суддів – Суржика М.М. , Суровицької Л.В.,
при секретарі – Животовській С.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Новомиргородської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 2 Новомиргородської районної ради на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новомиргородської ЗОШ 1-Ш ступенів № 2, третя особа - Відділ освіти Новомиргородської райдержадміністрації про зобов’язання видати трудову книжку та про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Новомиргородської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 2 , третя особа –Відділ освіти Новомиргородської райдержадміністрації про зобов’язання видати трудову книжку та про відшкодування моральної шкоди.
Зазначала, що з 03 грудня 2008 року працювала заступником директора Новомиргородської ЗОШ № 2. Наказом начальника відділу освіти Новомиргородської райдержадміністрації № 98-ОС від 03.09.2010 року вона переведена на посаду методиста із позашкільної освіти районного методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації. Директор ЗОШ № 2, на якого покладено відповідальність за організацію ведення обліку та видачі трудових книжок, на її письмову заяву від 14.09.2010 року відмовився видати трудову книжку, усно пояснив , що їй необхідно надати заяву про звільнення у зв’язку з переводом на інше підприємство.
Вважає таку відмову у видачі трудової книжки незаконною, такою що порушує її трудові права.
Просила суд зобов’язати відповідача видати їй трудову книжку та стягнути з нього на її користь на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
В судовому засіданні доповнила позовні вимоги і просила суд зобов’язати відповідача внести до її трудової книжки запис про звільнення у зв’язку з переведенням на роботу в іншу установу згідно п.5 ст.36 КЗпП України, відповідно до наказу відділу освіти (а.с.71).
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2011 року позов задоволено частково.
Зобов’язано директора Новомиргородської ЗОШ № 2 видати ОСОБА_2 трудову книжку із зазначенням дати звільнення –03 вересня 2010 року, підстави звільнення - у зв’язку з переведенням на посаду методиста із позашкільної освіти районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, дати та номера наказу –наказ від 03.09.2010 року № 98-ОС зі змінами, внесеними наказом від 20.12.2010 року 183-ОС. Стягнуто з ЗОШ № 2 на користь ОСОБА_2 288 грн., з яких 200 грн. витрат на правову допомогу, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. судового збору.
В задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди –відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не врахував, що наказ про переведення позивачки на роботу до відділу освіти не відповідає вимогам трудового законодавства, наказ про внесення змін до цього наказу є незаконним. Не врахував суд письмові заперечення відповідача та неправильно розподілив судові витрати.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач заперечила проти них і просила рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в частині , в якій воно оскаржено, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що наказом відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації № 206-ОС від 03 жовтня 2008 року ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора Новомиргородської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 2.
ЗОШ № 2 відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Новомиргородської райради № 601 від 04.12.2009 року, є юридичною особою, комунальним загальноосвітнім навчальним закладом (а.с.27-28, 29-37).
Як передбачено ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту», п.60 Статуту ЗОШ № 2, призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника комунального загально-освітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Наказом відділу освіти Новомиргородської райдержадміністрації № 98-ОС від 03 вересня 2010 року «Про переведення ОСОБА_2»зі змінами, внесеними наказом № 183 –ОС від 20 грудня 2010 року позивач 03 вересня 2010 року звільнена з посади заступника директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 2 у зв’язку з переведенням на посаду методиста позашкільної освіти районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської райдержадміністрації (а.с.6, 77).
Підставою для видачі наказів зазначена письмова заява ОСОБА_2 від 03 вересня 2010 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердила, що вона дійсно на пропозицію начальника відділу освіти надала заяву про переведення її на роботу у вказаний відділ.
Відповідачем не заперечується, що з 04 вересня 2010 року позивач працює у відділі освіти .
Матеріали справи свідчать про те, що позивач за наказом відділу освіти була переведена на іншу постійну роботу в іншу установу.
Згідно п.5 ст.36 КзпП України переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставою припинення трудового договору.
Відповідно до п.2.4, п.2.5. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 ( в редакції наказу Мінпраці та соцполітики № 259/34/5 від 08.06.2001 р.), усі записи в трудовій книжці, зокрема, про переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці. Відповідно до п.4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Наказом відділу освіти Новомиргородської райдержадміністрації від 07.04.2008 року № 97 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладено на директорів загальноосвітніх закладів району (а.с.44).
14 вересня 2010 року ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою до директора ЗОШ № 2 про видачу їй трудової книжки у зв’язку з переведенням на роботу до відділу освіти , а в зв’язку з відмовою видати трудову книжку, повторно звернулась з письмовою заявою 04 листопада 2010 року(а.с.7,39,40).
Листом від 19.11.2010 року директор ЗОШ № 2 повідомив позивачку про неможливість видати трудову книжку через відсутність наказу відділу освіти про її звільнення (а.с.43).
На виконання припису територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 1 грудня 2010 року наказом відділу освіти Новомиргородської райдержадміністрації від 20 грудня 2010 року № 183-ОС внесені зміни до наказу від 03 вересня 2010 року № 98-ОС «Про переведення ОСОБА_2», згідно яких ОСОБА_2- заступника директора з навчально-виховної роботи Новомиргородської ЗОШ І-Ш ступенів № 2 звільнено у зв’язку з переведенням на посаду методиста із позашкільної освіти районного методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації 03 вересня 2010 року, п.5 ст.36 КЗпП України. Директора ЗОШ № 2 зобов’язано внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_2 та видати трудову книжку (а.с.73-75,76, 77).
Із заперечень на позов та з пояснень, наданих представником відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що відповідач відмовляється вносити запис в трудову книжку позивачки про її звільнення та видавати їй трудову книжку, оскільки на думку директора школи, відповідального за оформлення та видачу трудових книжок, наказ № 183-ОС є незаконним, таким, що порушує трудові права керівника комунального загальноосвітнього навчального закладу, передбачені ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту», на внесення подання про переведення позивачки , як заступника директора школи на роботу у відділ освіти.
Судом встановлено, що умовою здійснення переведення на іншу роботу в іншу установу є згода позивачки та розпорядження (наказ) відділу освіти.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються не лише Законом України «Про загальну середню освіту», а й Кодексом законів про працю України.
Зміст ч.2 ст.26 вказаного Закону свідчить про необхідність подання керівника навчального закладу про звільнення з посади заступника керівника у тих випадках, коли таке звільнення відбувається за його ініціативою. Переведення ж позивачки мало місце за ініціативою відділу освіти – вищого органу.
Крім того, наявність наказу відділу освіти про звільнення позивачки у зв’язку з переведенням в іншу установу, який не визнаний незаконним, не скасований, відповідно до п.2.4 Інструкції є підставою для внесення запису в її трудову книжку та для видачі трудової книжки.
Суд першої інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, дав їм правильну правову оцінку і дійшов вірного висновку про те, що відповідачем порушено вимоги ст.47 КЗпП України щодо зобов’язання в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і про необхідність частково задовольнити позов щодо зобов’язання відповідача внести відповідний запис у трудову книжку та видати трудову книжку.
Доводи апеляційної скарги про порушення прав керівника навчального закладу є безпідставними, оскільки спір стосується особистих трудових прав позивача.
Відсутність наказу відділу освіти про звільнення позивачки, як підстава для відмови у видачі трудової книжки, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, спростовується матеріалами справи, наказом відділу освіти № 183-ОС від 20 грудня 2010 року.
Крім того, чинним законодавством не заборонено власнику або уповноваженому ним органу, вносити зміни, доповнення до наказу або скасовувати його.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про зобов’язання відповідача видати позивачці трудову книжку із зазначенням дати , підстав звільнення, дати та номеру наказів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Проте, з рішенням суду в частині розподілу судових витрат колегія суддів повністю погодитись не може із наступних підстав.
З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона звернулась з вимогами немайнового характеру.
При подачі позову сплатила судовий збір в сумі 51 грн. (а.с.1).
Відповідно до п. «д»ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито»із позовних заяв немайнового характеру ставки державного мита (судового збору) встановлюються у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За таких обставин, суд першої інстанції частково задовольнивши позовні вимоги позивачки, повинен був стягнути з відповідача на її користь на відшкодування судового збору 8 грн.50 коп. (неоподатковуваний мінімум 17 грн.:2 = 8,50).
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Розмір витрат на правову допомогу по складанню позовної заяви підтверджується квитанцією на суму 200 грн., витрат на оплату інформаційно-технічного збору квитанцією на суму 37 грн.
Тому суд правомірно ухвалив рішення про стягнення вказаних сум з відповідача на користь позивачки.
Доводи відповідача про необхідність розподілу судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, є безпідставними, оскільки вимоги позивачки є немайновими, позов про зобов’язання видати трудову книжку є основним і він задоволений, а вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у задоволенні яких відмовлено, є похідними від основного позову.
Оскільки суд першої інстанції ухвалюючи рішення про розподіл судових витрат, помилково стягнув з відповідача судовий збір в сумі 51 грн., рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
З відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення судовий збір в сумі 8 грн.50 коп., а з урахуванням витрат на правову допомогу в сумі 200 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. –всього 245 грн.50 коп.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Новомиргородської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 2 Новомиргородської районної ради задовольнити частково.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2011 року в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з Новомиргородської загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 2 на користь ОСОБА_2 8 грн.50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 200 грн. на витрат на правову допомогу, всього 245 грн.50 коп. (двісті сорок п'ять грн..п'ятдесят копійок).
Рішення суду в частині зобов'язання директора Новомиргородської ЗОШ 1-Ш ступенів № 2 видати ОСОБА_2 належну їй трудову книжку із внесенням відповідного запису про звільнення, залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: