УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:_____________________________

Головуючого, судді_______________________ Новікова Р.В.___________________________

Суддів                                                                     Берзіньш В.С.

________________________________________ Іващенко В.В.__________________________

При секретарі_____________________________ Іванові О.К.___________________________

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1і ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2006 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5: їх мати, яка є спадкодавцем, з 23.12.1995 р. по 24.08.2002 р.: день її смерті, знаходилася з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, в період якого подружжя побудували спірний будинок. Посилаючись на ці обставини, позивачі як спадкоємці першої черги, з урахуванням вартості вказаних ними робіт і матеріалів, що використовувалися в будівництві спірного будинку в період шлюбу ОСОБА_3 і ОСОБА_5, просили визнати за ОСОБА_5 право власності на 27/100 часток закінченого будівництвом АДРЕСА_1 м. Красноперекопська і в порядку спадкоємства визнати за ними, відповідно, по 9/100 частки спірного будинку.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. За ОСОБА_5 визнано право власності на 68/1000 часток недобудованого будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 у м. Красноперекопську. вартістю 14247 грн. За ОСОБА_1 в порядку спадкоємства визнано право власності на 226/10 000 часток вказаного будинку. Додатковим рішенням від 06.04.2006 р. за ОСОБА_2 в порядку спадкоємства визнано право власності на 226/10 000 часток вказаного будинку.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність, на думку апелянта, належних доказів щодо майже повного закінчення будівництва станом на 23 грудня 1995 р: дату реєстрації шлюбу спадкодавця з відповідачем, суперечливі висновки судово-будівельних експертиз, некритичне ставлення суду до пояснень свідків з боку відповідача.

В запереченнях представника відповідача - ОСОБА_6, йдеться про відхилення апеляційної і залишення рішення без змін, оскільки висновки суду відповідають дійсним обставинам справи і ґрунтуються на доказах, що знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, що діяла під час шлюбу спадкодавця і відповідача, принцип рівності часток в майні подружжя застосовується відносно того майна, що є їх спільною сумісною власністю, тобто нажитого в період шлюбу. Майно, нажите кожним з подружжя до браку, є власністю кожного з них.

Проте, позивачки не надали жодного доказу і судом не встановлено доказів, що мали б свідчити про будівництво спірного будинку переважно після 23 грудня 1995 р: дати реєстрації шлюбу спадкодавця з відповідачем і відповідну наявність ступеню готовності будинку.

Навпаки, з матеріалів справи: письмових доказів, досліджених судом, зокрема, квітанцій про оплату будівельних матеріалів, накладних, договорів підряду, технічних умов, довідок та пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15: осіб, які безпосередньо виконували будівельні роботи, сусідів та ін. вбачається, що майже повне закінчення будівництва спірного жилого будинку відбулося вже до 23 грудня 1995 р: дату реєстрації шлюбу спадкодавця з відповідачем.

Відсутні й докази, що спадкодавець витрачала власні кошти від продажу свого майна на будівництво.

Суд критично, обгрунтовано та виважено, відповідно до положень процесуального закону, дослідив матеріали судово-будівельних експертиз, висновки яких, фактично, не заперечили позивачки, і визначив, виходячи з усіх вищевказаних доказів, конкретну частину будівництва жилого будинку, що здійснювалася під час шлюбу спадкодавця і відповідача та відповідні частки позивачок в порядку спадкоємства.

Таким чином, доводи позивачок спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з цих обставин, підстави для повного задоволення позовних вимог дійсно відсутні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона в обгрунтування своїх вимог і заперечень, покладається на кожну із сторін.

Проте, всупереч вказаній процесуальній нормі, позивачки не надала доказів, які мали б підтвердити їх доводи.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 323, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити і рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2006 р. та додаткове рішення того ж суду від 06.04.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.

Судді:             

Берзіньш В.С.                    Іващенко В.В.                                  Новіков Р.В.

Головуючий                    

Справа №22-4150/2006                     у першій інстанції Караваєв К.М.             .  

Доповідач      Новіков Р. В.