Справа № 2-а-520/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 10 лютого 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі  головуючого – судді Гамули Б.С.,  розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації (далі – Управління) про визнання протиправними дій щодо недоплати щорічної допомоги на оздоровлення та зобов`язання перерахувати і виплатити зазначену допомогу,

встановив :

          ОСОБА_1 20 грудня 2010 року  через місцевий центр поштового зв`язку  звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначив, що  згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закону) він як інвалід ІІ групи І категорії має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.  

Управлінням згадана допомога у 2010 році виплачена йому у розмірі 120 грн.  

На його вимогу провести виплату допомоги на оздоровлення у належному розмірі відповідач відмовив.

Просить визнати протиправними дії щодо нарахування і виплати не у повному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення та  зобов`язати провести перерахунок і виплату згаданої  допомоги за 2010 рік в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону.

          Відповідачем 8 лютого 2011 року подано письмове заперечення, де зазначено про невизнання позову. Свої заперечення відповідач обгрунтовує відсутністю у діях  Управління порушень закону, оскільки щорічна допомога на оздоровлення виплачена  позивачеві з урахуванням  діючої постанови КМУ, якою визначався розмір таких виплат.

У 2010 році така допомога позивачу виплачена в розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стверджує, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена позивачу в межах визначених державною на такі цілі бюджетних асигнувань.  

Просить у задоволенні позову відмовити, а справу розглядати у відсутності представника Управління.

Позовні вимоги підлягають до  задоволення повністю.

Судом установлено, стверджується відповідним посвідченням, що ОСОБА_1 належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Згідно витягу із акта огляду  МСЕК позивачу  з 18 травня 1999 року довічно встановлена інвалідність ІІ групи, причиною якої визнано захворювання, пов`язане із наслідками  Чорнобильської катастрофи.

Однією із форм соціального захисту потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення відповідно до ст.48 Закону є надання щорічної допомоги на оздоровлення, у тому числі  інвалідам ІІ  групи, яким є позивач, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Згідно довідок відповідача ОСОБА_1  Управлінням у вересні 2010 року виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120 грн, керуючись при цьому постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ст.48 Закону є чинним і підлягало застосуванню при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році.

Посилання відповідача на правомірність застосування при визначенні розміру оспорюваної допомоги згаданою постановою КМУ є безпідставним з огляду на визнання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційним положення п.п.11, п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, яким визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2010 рік,  а не згадана постанова КМУ, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів щорічної допомоги на оздоровлення як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За таких обставин суд вважає протиправними дії Управління  щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи,  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі  п’яти мінімальних заробітних плат згідно ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.

Зобов`язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат, як це передбачено ч.4 ст.48 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та виплаченої суми.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                         Б.  С.  Гамула