Горохівський районний суд Волинської області

Справа  № 2-а-787/11

Категорія 68

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10.02.2011 Горохівський районний суд Волинської області  в складі:

головуючого          –                                                                      Адамчук Г.М.,

при секретарі          –                                                                      Ревуцькій М.В.,

за участю представника позивача          –                                        ОСОБА_1,

представника відповідача          –                                                  Панасюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

          Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області провести ОСОБА_3 нарахування і виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю згідно з вимогами ст.ст.50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 13 червня 2010 року по 13 січня 2011 року на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області виплачувати йому державну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15 грудня 2010 року на підставі положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

посилаючись на те, що  він є інвалідом  ЧАЕС 1-ї категорії І групи по захворюванню, пов’язаному з аварією на ЧАЕС, і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Корюківському районі.

10.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме: ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до положення вказаної норми Закону, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим по 1 групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком.

Управління Пенсійного фонду України у Горохівському районі відмовило йому у перерахунку пенсії, що позивач вважає неправомірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме :ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Згідно ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.1991 р. пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі-Закон-796-XII) повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 10 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належну  щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії не нижче 10 мінімальних пенсій за віком з 2007 року. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної їй, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії  з   2007 року і по теперішній час. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 10 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що він заперечує в задоволенні позову позивача, просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки пенсія ОСОБА_3 виплачується у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивач  звернувся  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  він  є інвалідом  ЧАЕС 1-ї категорії І групи по захворюванню, пов’язаному з аварією на ЧАЕС, і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Корюківському районі.

10.11.2010 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме: ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до положення вказаної норми Закону, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим по 1 групі інвалідності 10 мінімальних пенсій за віком.

25.11.2010 року  надійшла відповідь від відповідача, в якій він пояснює  про нарахування пенсії позивача згідно постанови Кабінету міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про  підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Таким порядком нарахування пенсії позивач вважає невірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме :ч.4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Згідно ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.1991 р. пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі-Закон-796-XII) їй повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 10 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної їй, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії  з 9  липня 2007 року і по 31.12.2010 року. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 10 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи вищевикладене,суд вважає, що позов позивача підлягає до задоволення.

Також слід звільнити ОСОБА_3 від сплати державного мита, так як позивач є постраждалим від аварії на ЧАЕС, та відповідача відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»віднести дані витрати за рахунок держави.

На підставі  ст.ст. 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р., керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-214,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області провести ОСОБА_3 нарахування і виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю згідно з вимогами ст.ст.50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 13 червня 2010 року по 13 січня 2011 року на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова підлягає до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Горохівський районний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.   

          Головуючий                                                                      Г.М. Адамчук