УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Шестакової Н.В.
Берзіньш В.С.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, і відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, на рішення Красногвардійського районного суду від 25 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди в розмірі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач стосовно нього розповсюдив недостовірну інформацію серед мешканців АДРЕСА_1 восени 2004 року та навесні 2005 року, зокрема серед ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про те, що він незаконно отримує пенсію, використував не за призначенням дизельне паливо, яке було виділене на потреби села та продав труби, які необхідні для водопостачання на селі, що належать територіальній громаді. Просив суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати поширені ним недостовірні відомості, і стягнути з ОСОБА_2 на його користь заподіяну моральну шкоду, розмір якої під час судового засідання зменшив до 1700 грн., мотивуючи її завдання тим, що розповсюджена відповідачем інформація, яка є недостовірною, стала відома мешканцям села, що негативно відбилося на його спілкуванні з ними.
Рішенням Красногвардійського районного суду від 25 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону. При цьому вказує, що суд необгрунтовано відмовив йому в задоволенні позову, оскільки не дослідив докази, не встановив, що інформація, яку розповсюджував ОСОБА_2 дійсно є недостовірно.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не обгрунтована і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, факт розповсюдження недостовірної інформації з боку відповідача ОСОБА_2 свого підтвердження в
Справа № 22-5072\06 Головуючий в 1 інстанції -Проскурня С.М.
Доповідач Іващенко В.В.
судовому засідання не знайшов, і як наслідок, наявність підстав для відшкодування моральної шкоди на користь позивача відсутня.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду першої інстанції з позовом про захист честі і гідності і відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 , обґрунтовував їх тим, що ОСОБА_2 серед мешканців АДРЕСА_1 розповсюдив про нього недостовірну інформацію, а саме про його незаконне отримання пенсії, про продажу труб, які належать громаді, про розтрату 200 літрів дизельного палива, яке було виділене для вивозу сміття.( а.с. 1-3).
Згідно з ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
На підставі ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що за колективним зверненням громадян АДРЕСА_1 до прокуратури Красногардійського району було проведено перевірку стосовно перелічених фактів про розпродаж труб і використання дизельного пального ОСОБА_1.
Постановою Красногвардійського РО ГУ МВС України в АР Крим від 5 серпня 2005 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_1(.с.13)
Таким чином, суд першої інстанції встановив, що інформація, яка зазіхає на честь і гідність ОСОБА_1, саме відповідачем серед мешканців АДРЕСА_1 не розповсюджувалася, оскільки звернення до прокуратури Красногвардійського району було колективним, а показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стосовно недостовірної інформації носять загальний, побутовий характер.
На думку колегія суддів, суд першої інстанції правильно з'ясував відсутність факту розповсюдження недостовірної інформації і підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не довів суду факт поширення відомостей, які принижують його честь і гідність.
Доводи апелянта правових підстав для скасування судового рішення в собі не містять і тому колегією суддів до уваги не беруться.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 в порядку ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303,307,308,313,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красно гвардійського районного суду від 25 квітня 2006 року- відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду від 25 квітня 2006 року - залишити
без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Справа № 22-5072\06 Головуючий в 1 інстанції -Проскурня С.М.
Доповідач Іващенко В.В.